Навіщо підлогу в СРСР фарбували лише у жахливий коричневий колір: є кілька пояснень

У Радянському союзі було чимало дивин, що тягнуться загадками до цього дня. Поряд з питаннями, навіщо стіни в під’їзді фарбували тільки наполовину, а також обклеювали будинки плиткою, стоїть і питання про те, навіщо підлоги в будинках фарбували в коричневий, червоний або рудий кольори.

Вся річ у тому, що в СРСР одна з найпопулярніших фарб для підлоги була емаль ПФ-266. Для багатьох вона була доступною за ціною, але найголовніше вона досить довго трималася.

Після фарбування підлоги їдкий запах тримався у квартирі чи будинку чимало часу. Проте головний її плюс — стійкість, що змушував закрити на цей мінус очі. Тим більше ця фарба давала ефект блиску на підлозі, що також імпонувало багатьом.

Однак у цієї "диво-фарби" був ще один великий мінус — колірна гама, яка складалася лише з трьох кольорів і всі вони коричневих відтінків. Це пояснюється складом емалі, куди входить алкідний лак і пігменти. У тому числі залізний сурик. Пігмент є досить стійким і не руйнується при нагріванні та інших впливах, тим самим роблячи цю фарбу чи не вічною.

Варто додати, що деякі все ж таки віддавали перевагу іншим кольорам і використані інші фарби для підлоги. Однак стійкість залишала бажати кращого.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому жінки в Радянському союзі завжди виглядали старшими й швидко старіли. На це було кілька причин.