"Точка" і "крапка": як їх правильно вживати в українській мові

Сучасна українська мова гарна та мелодійна, бо увібрала у себе усі барви голосів наших предків, літературних шедеврів та щирих діалогів. Проте люди досі припускаються прикрих помилок, зокрема плутаючи вживання слів "точка" і "крапка".

Варто дізнатись справжнє значення кожного з них, і більше ви не повторите неточності у своєму мовленні. Філологиня Марина Герасименко поділилась простими правилами у Телеграм-каналі "Українська з Марусею".

Спочатку розберемось зі словом "крапка". Це знак пунктуації. Це може бути одна крапка, три крапки, двокрапка або крапка з комою. Жодних "точок" у розділових знаках немає! До речі, у відомому вислові "розставляємо крапки над і".

В українській мові більш широко використовується слово "точка". У нього безліч значень:

• точка на географічній мапі;
• вогнева точка;
• точка як пункт призначення (то точки А в Б);
• фізичні величини ― точка роси, кипіння, плавлення і т.д.;
• торговельна точка.

Зокрема, також це слово часто вживається у висловах "бити в одну точку", "мати точку опори" та "зрушити з мертвої точки".

Вважається, що словосполучення "точка зору" є калькою з російської. Проте мовознавиця запевняє, що це не так. Насправді це цілком нормоване словосполучення. Проте завжди можна його замінити, говорячи "з мого погляду", "поділяємо погляди" чи "суперечливі погляди". Останнє є сенс вживати, якщо у людей різні точки зору на одне й те ж саме питання.

Раніше "Телеграф" писав, як правильно вживати українські слова "доля" та "частка". Насправді ж вони навіть не синоніми.