Навіщо збирали макулатуру у СРСР? Розповідаємо про ще одну "традицію" тих часів

Читать на русском
Автор
5215
Збір макулатури Новина оновлена 03 квітня 2024, 11:59
Збір макулатури. Фото Pixabay

У зборі макулатури брали участь як діти, так і дорослі

У СРСР було чимало незрозумілих для сучасної людини звичок. Крім того, радянські громадяни дотримувались дивних звичаїв. Звичайні на той час речі, зараз можуть здатися трохи дивними. Так, наприклад, збирання макулатури за тих часів було цілком звичайним явищем.

"Телеграф" вирішив розповісти своїм читачам, навіщо це взагалі було потрібне. Виявляється, у тогочасної влади було кілька цілей: виховна та економічна.

Лісові масиви на той час різко скоротилися. З’явився дефіцит паперу. Це призвело до активізації збору та переробки вторинної сировини. Піонери всієї країни збирали газети і навіть влаштовували змагання, хто більше збере. Діти в яскравих червоних краватках ходили по квартирах, питаючи, чи немає непотрібних газет та журналів. Вони справді хотіли врятувати дерева. Адже скрізь декларувалося, що "здав папір – урятував дерево". Школи навіть отримували свої норми здачі вторинної сировини. Між класами та школами проводились змагання, завданням яких було підвищити інтерес до процесу. Найкращим вручали грамоти. Так у дітей розвивали дух змагання і прищеплювали любов до роботи.

Пропаганда у СРСР працювала. Іноді справа сягала абсурду. Бажаючи виграти перше місце зі збору макулатури, деякі школярі використовували бібліотеки батьків, що збиралися з любов’ю. Траплялися випадки, коли, не встеживши за дитиною, батьки позбавлялися рідкісних книг.

Звісно, у зборі макулатури брали участь і дорослі. Проте їхній інтерес пояснювався, перш за все, можливістю купити дефіцитні книги. Людям, в обмін на здану макулатуру, видавали талони на купівлю книжок. Для цього потрібно було здати щонайменше 20 кілограмів паперу.

Талонами спекулювали, продаючи їх з рук по п’ять карбованців. Однак громадяни були не такі прості, як думала держава. Не кожен дорослий хотів витрачати свій час і сили на збір макулатури, уподібнюючись піонерам з їхніми очима. Люди просто приходили до книгарні та скуповували пропагандистську літературу. Її на той час було просто море. З ідеологією було складно. Натомість економічно збирання паперу було дуже вигідним заходом.

Раніше "Телеграф" розповів, як у СРСР з’явився туалетний папір.