Щирі почуття по-українськи: кого ми любимо, а кого ― кохаємо

В українській мові є багато гарних та щирих слів, наприклад, "кохання" і "любов", які описують теплі почуття до іншої людини, якогось явища чи предмету, але вживаються залежно від контексту. Раніше ми повідомляли, як правильно назвати страсний поцілунок, а тепер розповімо про різницю між цими словами.

Любити ми можемо батьків, дітей, Батьківщину, подорожі, хобі, а кохати ― нареченого чи наречену, чоловіка, дружину. Про це пише спільнота "Мова" у соцмережі Facebook.

Любов і кохання — різниця

Слово "любов" є більш широким. Його можна використовувати, щоб розповісти про те, що є дорогим для вас.

Проте коли йдеться про сильне і ніжне почуття, пов’язане з надзвичайним потягом до іншої людини, ми говоримо про "кохання". Воно пов’язане з цілим спектром емоцій: захват, захоплення, ніжність, піднесення.

Як говорити українською про кохання

Цікаво, що ми можемо вживати слово "любов" у значенні "кохання". А от навпаки ― ні.

Саме фразу "Я тебе кохаю" говорять при освідченні в почуттях. Бо якщо сказати "я тебе люблю", то можна посіяти сумніви у об’єкта симпатії. Бо любити можна як друга, людину, споріднену душу.

До речі, освідчуватись можна у коханні, а ще цей термін використовують, коли просять дівчину вийти заміж. Ще говорять так: "Просити руки". Цей процес називається заручинами, після чого хлопець та дівчина стають нареченими (і в жодному разі не "женіхом" і "нєвєстою").

Раніше "Телеграф" повідомляв, яка різниця між стосунками, відносинами та взаєминами. Не всі ці терміни можна використовувати, говорячи про щось особисте між двома людьми.