Ви не повірите: такими жорстокими методами виховували дітей у СРСР
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 2638
"Вихування" у СРСР було своєрідним
Бути підлітком у СРСР було несолодко. Мало того, що діти не могли себе побалувати навіть банальними смаколиками та розвагами, та ще й за провини їх карали досить жорстоко. Відбувалися такі покарання з багатьох причин, зокрема через незнання сучасних методів виховання, які активно розроблялися та впроваджувалися в усьому цивілізованому світі, а також через недосконалі закони.
"Телеграф" розповідає про одні із найжорстокіших методів радянського виховання. У сучасних людей від них може стати волосся дибки.
Просте побиття
Ймовірно, найпоширеніше покарання у СРСР, яке нерідко поєднувалося з множинними словесними образами та приниженнями. Побити могли, як руками, так і ногами. Очевидно, що причинами такої поведінки батьків було безліч: всі психічні проблеми радянський громадянин носив у собі, а звертатися за психологічною допомогою було соромно, не модно, та й часто нікуди; алкоголізм; байдикування (видів дозвілля, м'яко кажучи, було мало); неосвіченість у сфері виховання дітей, закритість суспільства тощо. Ці причини можна застосувати і до інших позицій у цьому жорстокому топі.
Кут
Ця "традиція" пішла ще з давніх-давен, а в СРСР її часто ще й "апгрейдили" такими ноу-хау, як, наприклад, горох (або інша крупа). Мало того, що стояти нерухомо в кутку — це тортури, як фізичні, так і моральні, так ще й на додаток до цього могли поставити на коліна на вказаний вище продукт. Ефект очевидний: нестерпний біль і вм’ятини від крупи, які сходять потім годинами. Такий радянський "апгрейд" знаменитого "кута" робив процес виховання ще більше схожим на садизм.
Ремінь
Також був дуже популярним у СРСР. Ті, хто особливо провинилися, могли заробити не тільки на побиття ременем, але і його бляхою. Жахливий біль, синці і неможливість сісти будь-куди були забезпечені.
Лоза
Тонка гілочка без листя теж часто використовувалася в виховних цілях. Для посилення ефекту змочувалась у воді. На відміну від ременя могла використовуватися не лише на п’ятій точці дитини, а й, наприклад, на руках. Так, деякі радянські громадяни думали, що зможуть зробити почерк дітей більш каліграфічним. Навіщо задля цього такі страждання – питання відкрите.
Залишали голодними, позбавляючи вечері чи обіду
Ефект очевидний, шкода організму також очевидна, а ось ефект такого виховання - сумнівний.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які речі із СРСР колекціонери в наш час готові купити за великі гроші. У деяких ці речі можуть валятися на горищі як старий мотлох.