Джинси в СРСР коштували більше за місячну зарплату і могли стати причиною тюремного терміну: чому так
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1861
![Джинси](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428x240/0/d3/b915375c-171f4859feb32e3728cac54f96b15d30.jpg?v=0925_1)
Радянська влада оголосила "американським штанам" справжню війну
Зараз важко знайти людину, яка не має джинсів, проте в СРСР вони не тільки були межею мрій, а й справжнім символом свободи. Звичайній людині було дуже важко дістати джинси — за ними полювали, ними спекулювали та добували всіма правдами та неправдами, а влада навіть намагалася заборонити їх як символ капіталістичної загрози.
"Телеграф" зібрав кілька фактів про джинси в СРСР. Вперше штани з деніму, які масово носили у США – радянські громадяни побачили у 1957 році під час Всесвітнього фестивалю молоді та студентів. Закордонна молодь, що приїхала до Союзу, в джинсах справила велике враження і в країні почалася джинсова лихоманка: їх прагнули добути всіма способами, купували за великі гроші, докладали всіх зусиль, щоб вони прослужили довше.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/6/88/59b0c1c8-e2ec2ed7bef5762f0aeb861242bd9886.png?v=1191_1)
При цьому джинси стали символом свободи та протесту в СРСР. Молоді люди, яким якимось чином вдалося дістати заповітні штани, почувалися так, ніби належать до якоїсь вищої касти. І небезпідставно — радянська влада оголосила "американським штанам" справжню війну: за їхнє носіння студента могли виключити з інституту, а дорослого – звільнити.
Однак це тільки підняло популярність джинсів і за ними велося справжнє полювання, купити штани з деніму було не лише дорого, а й украй складно. Легально це зробити було неможливо, а на так званих "спекулянтів" полювали як на суспільному, так і на державному рівні.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/a5/2ff2922b-1f133c3083e78e268ed2b4a6c94cba5d.png?v=1205_1)
У період хрущовської "відлиги" студенти із країн соціалістичного блоку, які навчалися у МДУ, мали можливість потрапити на Захід за програмою обміну студентами. Там вони могли купити джинси буквально за пару рублів, а після повернення до Москви продати їх за 200 рублів і вище, при, тому, що середня місячна заробітна плата в СРСР 60-х років була близько 130-150 рублів. За таку діяльність можна було отримати реальний термін. "Підприємців" та їх клієнтів висміювали через карикатурні плакати та показово судили.
У сімдесятих роках СРСР наповнили підроблені джинси, які сильно поступалися якістю оригіналу. Тоді ж почали з’являтися джинси радянського виробництва під брендами "Верея" та "Тверь", але їхня якість сильно поступалася іноземним аналогам. Ці штани шилися не з деніму, а із щільної бавовни. Кінець джинсової лихоманки настав 90-х роках, коли вони перестали бути дефіцитом.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/0/58/d77ba76f-26335eb57c192b9b7a23f18d3b77b580.jpg?v=1089_1)
Раніше "Телеграф" розповідав про дивні зачіски, які були модними в СРСР. Популярні були хімічні завивки та божевільний об’єм із начосом.