Джинси в СРСР коштували більше за місячну зарплату і могли стати причиною тюремного терміну: чому так

Зараз важко знайти людину, яка не має джинсів, проте в СРСР вони не тільки були межею мрій, а й справжнім символом свободи. Звичайній людині було дуже важко дістати джинси — за ними полювали, ними спекулювали та добували всіма правдами та неправдами, а влада навіть намагалася заборонити їх як символ капіталістичної загрози.

"Телеграф" зібрав кілька фактів про джинси в СРСР. Вперше штани з деніму, які масово носили у США – радянські громадяни побачили у 1957 році під час Всесвітнього фестивалю молоді та студентів. Закордонна молодь, що приїхала до Союзу, в джинсах справила велике враження і в країні почалася джинсова лихоманка: їх прагнули добути всіма способами, купували за великі гроші, докладали всіх зусиль, щоб вони прослужили довше.

При цьому джинси стали символом свободи та протесту в СРСР. Молоді люди, яким якимось чином вдалося дістати заповітні штани, почувалися так, ніби належать до якоїсь вищої касти. І небезпідставно — радянська влада оголосила "американським штанам" справжню війну: за їхнє носіння студента могли виключити з інституту, а дорослого – звільнити.

Однак це тільки підняло популярність джинсів і за ними велося справжнє полювання, купити штани з деніму було не лише дорого, а й украй складно. Легально це зробити було неможливо, а на так званих "спекулянтів" полювали як на суспільному, так і на державному рівні.

У період хрущовської "відлиги" студенти із країн соціалістичного блоку, які навчалися у МДУ, мали можливість потрапити на Захід за програмою обміну студентами. Там вони могли купити джинси буквально за пару рублів, а після повернення до Москви продати їх за 200 рублів і вище, при, тому, що середня місячна заробітна плата в СРСР 60-х років була близько 130-150 рублів. За таку діяльність можна було отримати реальний термін. "Підприємців" та їх клієнтів висміювали через карикатурні плакати та показово судили.

У сімдесятих роках СРСР наповнили підроблені джинси, які сильно поступалися якістю оригіналу. Тоді ж почали з’являтися джинси радянського виробництва під брендами "Верея" та "Тверь", але їхня якість сильно поступалася іноземним аналогам. Ці штани шилися не з деніму, а із щільної бавовни. Кінець джинсової лихоманки настав 90-х роках, коли вони перестали бути дефіцитом.

Раніше "Телеграф" розповідав про дивні зачіски, які були модними в СРСР. Популярні були хімічні завивки та божевільний об’єм із начосом.