То вітер віє, то хмари сіють: в яких українських прізвищах коріння від погодних явищ
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 17858
Негода для наших пращурів була особливим елементом віри у надприроднє
Сучасні українські прізвища мають багату історію походження, яка сягає корінням сивої давнини, коли наші пращури ще вірили у силу природних (метеорологічних) явищ та шанували її. З тих чи інших причин назви цих явищ ставали прізвиськами, а потім і повноцінними прізвищами людей.
Про це пише Валентин Лученко в Етимологічному словнику українських прізвищ. У своїй роботі він називає такі прізвища кліматонімічні.
Українці брали до уваги як звичні природні явища (дощ, завірюха, вітер), так і повʼязані з ними окремі елементи — хмари, зірки та росу. А вже під час свого існування та переходу з одного покоління в інше прізвища змінювались, практично втрачаючи звʼязок з першим своїм значенням.
Найпоширеніші природні явища, які ставали джерелом для утворення родового імені:
- Буря (Буренюк, Бурюк, Бурій, Бурієнко, Буренко, Бурченко),
- Вітер (Вітряний, Вітрук, Вітренко),
- Веселка (Веселко, Весельченко),
- Дощ (Дощук, Дощенко),
- Град (Градов, Градський, Граденко, Градовенко),
- Гроза (Грозюк, Грозенко),
- Година (Годинюк, Годиняк, Годинчук, Годиненко),
- Завірюха (Завірющенко),
- Зима (Зименюк, Зимюк, Зименко, Зимченко),
- Зірка (Зірко, Зіренко, Зірченко, Зірчук, Зірчак),
- Зірниця (Зірниченко, Зірнюк),
- Зоря (Зоряний, Зоренюк, Зорук, Зоренко)
- Мороз (Морозко, Морозов, Морозюк, Морозенко),
- Негода (Негодюк, Негоденко),
- Роса (Росюк, Росяк, Росенко, Росиченко),
- Сльота (Сльотенко), Спека (Спеченко),
- Хмара (Хмарук, Хмаренко),
- Холод (Холоднюк, Холодняк, Холодний, Холодян, Холозян, Холоденко)
Раніше "Телеграф" писав про українські прізвища, яким більше тисячі років.