Зразу в космос, а в туалет можна й з лопухом: чому в СРСР не було туалетного паперу

Жителі Радянського Союзу не мали доступу до багатьох благ цивілізації. Але громадяни СРСР декілька десятиліть навіть не знали про існування туалетного паперу.

Як зазначають історики, Радянський Союз виник на руїнах аграрної країни, де основним предметом експорту була пшениця. Після розпаду Російської імперії більшість людей жили в селах і їм туалетний папір був не дуже потрібен. У селі люди замість туалетного паперу користувалися водою, листям лопуха або старими газетами.

Своєю чергою заможні аристократи могли дозволити собі купити імпортні серветки. А коли сільський житель переїжджав в місто, він зазвичай не змінював свої звички. Таким чином на туалетний папір банально не було попиту. Проте за часів активної індустріалізації та урбанізації все більше людей переселялися з бараків у квартири й бігати за лопухами вже було незручно.

Перші згадки про туалетний папір з’явилися в СРСР ще 1937 року, але особливої популярності він не мав — люди отримували невеликі зарплати, а тому не розуміли, навіщо витрачати гроші на те, чим добре справляється звичайна газета. Про те, що свинцеве чорнило шкідливе для здоров’я, тоді ніхто не замислювався, а "найкраща у світі медицина" не особливо поспішала доносити цю думку до народу.

На початках туалетний папір виглядав не так, як зараз. Він був не в рулонах, а у вигляді пачки прямокутних листків. А ось у рулонах її почали випускати лише 1969 року. З цим пов'язаний поширений міф, що туалетний папір з'явився в СРСР пізніше, ніж Юрій Гагарін полетів у космос.

Раніше "Телеграф" писав, що про дивні "радощі" СРСР, зокрема те, що у людей була чудова можливість економити на покупках та подорожах, проте не через їхню доступну вартість, а через велику кількість заборон.