Популярні в СРСР ласощі робили на основі бичачої крові: діти їли цей батончик замість цукерок

У Радянському союзі вибір солодощів і десертів був обмежений, діти ласували дуже дивними "солодощами". Дуже популярним був гематоген, до складу якого входить бичача кров.

"Телеграф" розповідає про популярний у Союзі солодкий батончик. Гематоген продавався в аптеці, але діти їли його не за призначенням лікаря, а просто як ласощі.

Насправді цей винахід належить зовсім не радянській науці. Ще наприкінці 19 століття у Швейцарії винайшли препарат, який допомагає підняти рівень заліза в крові, до його складу входила бичача кров. За кордоном він не прижився. А ось у Союзі, особливо після Другої світової війни, харчування було бідним, було чимало дітей з анемією, і гематоген став досить популярним.

Спочатку він випускався у вигляді мікстури, потім гематоген стали робити у вигляді солодких плиток для дітей. Багато радянських людей поняття не мали, що це, по суті, ліки, і їли гематоген самі та давали дітям просто як солодкий батончик. Ніхто не думав, що бичача кров — це дивний інгредієнт для кондитерського виробу.

До складу класичного радянського гематогену входили п’ять основних елементів: чорний харчовий альбумін, крохмальна патока, згущене молоко, цукор і ванілін. Харчовий чорний альбумін — це білок, отриманий з очищеної та висушеної бичачої крові. Саме він допомагає поповнити потребу у залізі.

Сьогодні в аптеках України також продається гематоген, до його складу теж входить чорний альбумін, а ще цукор, згущене молоко, крохмальна патока та ванілін. Варто зазначити, що сучасна медицина не вважає гематоген найвдалішим вирішенням проблеми залізодефіцитної анемії.

Раніше "Телеграф" розповідав, чи був легендарний пломбір із СРСР насправді натуральним та корисним. Попри міф про натуральність, у його складі були домішки та підсилювачі смаку.