"Безкоштовне" житло в СРСР: хто його отримував насправді

Таку нерухомість не можна було продати

Всім відомо, що люди в СРСР отримували квартири "за рахунок" держави. Однак насправді у цьому було багато нюансів.

Насамперед, довжелезні черги очікування на житло, через які, люди просто не доживали до часу, коли могли мати власну житлову площу. Про це повідомляє нацпроєкт з медіаграмотності "Фільтр".

Крім черг, люди не могли обрати будинок, район чи поверх самостійно, а якщо звичайна сім’я із декількома дітьми хотіла заселитися в більшу квартиру, то доводилося "підключати" знайомства, оббивати пороги та носити хабарі. Тому громадяни мали радіти тому, що їм видали.

Коли ж врешті людині вдалося отримати "безоплатне" житло, то вона не ставала його повноцінним власником. Квартира належала підприємству, яке її видало. ба більше, видавали житло лише громадянам, які невпинно працювали на благо держави.

Тому таку нерухомість не можна було і продати. Стати повноцінними власниками квартир люди змогли лише після розпаду СРСР.

Найелітнішим варіантом будинку, у якому можна було отримати житло, були "сталінки". Однак видавали їх лише військовим, правлячій еліті та іншим працівникам апарату. Іншим зазвичай видавали одну кімнату на цілу сім’ю. Так і з’явилися "комунальні квартири".

Крім того, зазвичай будинки були виконані із дешевих матеріалів, з однотипним плануванням та без ліфта.

Раніше "Телеграф" повідомляв, чому в Радянському Союзі масово висаджували тополі. У цьому був особливий сенс.