Черги, бідність, дефіцит: життя в СРСР у п’яти фотографіях

Дефіцит товарів та великі черги — це прямі асоціації з Радянським Союзом. Навіть ті, хто не жив у той час, так чи інакше чули від родичів або близьких про те, як тоді було важко і наскільки велика різниця з сьогоднішнім днем.

"Телеграф" зібрав у мережі фотографії з часів Радянського союзу, якими можна зрозуміти, як тоді жили люди. Там ті самі озвучені раніше черги за хлібом і практично порожні полиці в магазинах.

Відсутність конкуренції призводила до того, що якість низки товарів залишала бажати кращого. Думка, що в СРСР продукти були нібито набагато кращі — помилкова. Тоді не було ніякого стимулу боротися за покупця, адже у закритій економічній системі все й так купувалося, навіть не надто добре, смачне, якісне.

У дефіциті на той час були м’ясні вироби, у тому числі копчена ковбаса, а також фрукти – апельсини, банани, мандарини, дині, кавуни, шоколадні цукерки. Загалом усі ті продукти, які зараз без проблем можна купити не те що в супермаркеті, а навіть у кіоску біля будинку.

Крім харчових продуктів, дефіцит був також і на одяг. Звичайно, ні про які модні стандарти не йшлося. Люди просто купували те, що їм пропонували, і те, що їм було по кишені. У магазині можна було зустріти лише одну пару жіночих черевиків та 10 пар чоловічих чобіт 45 розмірів. Тому щойно на прилавку з’являлося взуття, люди одразу вишиковувалися в чергу, щоб забезпечити себе взуттям на сезон.

Ще однією проблемою для любителів пускати дим були цигарки. Оскільки дістати цей товар, було досить проблемно. Також проблемно, як і хороший алкоголь та кава.

Дефіцит туалетного паперу також створював великі черги за, начебто, необхідним товаром. До речі, однією з найпопулярніших версій того, чому в Радянському союзі не було туалетного паперу, вважається те, що уряд тоді більше думав про машинобудування та озброєння, а не про добробут своїх громадян. Тому аж до 1968 року в туалетах люди переважно лежали старі газети.

Коли туалетний папір нарешті почали виготовляти, спочатку це не викликало ажіотажу. Люди не бачили сенсу витрачати гроші даремно. Але після того, як реклама товару з’явилася буквально на кожному розі, люди почали скуповувати цю гігієнічну приналежність. При цьому виробництво навіть не встигало за попитом на товар. Зрозуміло, за туалетним папером також шикувалися черги.

Вишиковувалися також у черзі за молоком. У Радянському союзі його також продавали на вулиці, і люди приходили зі своїми бідонами чи банками. Це зовсім не те що купити пак молока у супермаркеті зараз, бо тоді його треба було кип’ятити. І якщо цього не зробити, продукт міг просто скинути.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, навіщо люди в СРСР варили джинси в білизні і натирали їх білою цеглою. Такі дії здебільшого робили справжні модники.