Україна пережила рекордно теплу зиму. Чи дійсно це на краще?

Зима 2023-2024 в Україні виявилася напрочуд теплою та поблажливою. Протягом сезону метеорологи зафіксували декілька температурних рекордів, а лютий взагалі вразив практично весняними температурами і навіть цвітінням квітів.

Звісно, той факт, що взимку не довелося мерзнути, не може не викликати синоптичного захвату, але чим можуть бути небезпечні такі зсуви сезонів та триваючі тенденції до потепління? Чи перетвориться український клімат на середземноморський рай із врожаями апельсинів, або ж навпаки бонуси теплої зими будуть перекреслені нестерпною спекою влітку?

Розібратися в цих питаннях "Телеграфу" допомогла кліматолог, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України, кандидат географічних наук Віра Балабух.

Зима – більше врожаїв і поламаних рук

За словами вченої, тенденції до потепління і збільшення температури, особливо взимку, спостерігаються вже декілька десятиліть.

"З кожним роком температура повітря стає вищою і ці процеси зберігатимуться надалі. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації, до 2030 року середня глобальна температура повітря може підвищитися на 1,5 градуса порівняно з доіндустріальним періодом", — зазначає Віра Балабух.

Глобальне потепління, звісно, це не дуже добре, втім, однозначно ставити знак "мінус" цьому явищу в Україні вчена не радить.

До плюсів зими з рекордними температурами можна віднести розвантаження енергетичного сектору, який і так потерпає від ракетних ударів РФ.

"Коли ми очікували зиму, то у нас найбільшу тривогу виклика́ла наша енергосистема через ризик обстрілів. І якби у нас була така зима, як в 1970-х, 1980-х роках минулого сторіччя, коли температура повітря опускалася до 20-30 градусів морозу, то звичайно ми мали б дуже багато проблем з опалюванням наших будинків", — підкреслює Балабух.

Крім того, безперечним позитивом є вплив на сільське господарство.

"Такі погодні умови сприятливі для озимих культур, адже кількість опадів достатня, температура не занизька і ризику вимерзання культур нема. Через досить високі температури взимку, коли середня температура повітря переходить через +5 °С, може початися період вегетації рослин. На півдні країни та й на Київщині він взимку фактично і почався", — запевняє вчена.

Втім, мінуси теплої зими здатні одночасно завдати шкоди врожаю.

"Якщо будуть вторгнення арктичного повітря і різке похолодання (а попереду ще березень і квітень, коли можливі заморозки), це створює загрози для рослин, які почали цвісти і вегетувати. І це серйозна загроза для сільського господарства – пошкодження врожаю, особливо для фруктових дерев і кущів", — додає Балабух.

До негативу теплої зими можна віднести і суто урбаністичні проблеми.

"Температура взимку досить часто трималася біля 0 градусів, опади замерзали і було надзвичайно багато днів з ожеледицею. Це створює проблеми для руху транспорту та людей, які травмуються", — пояснює вчена.

Та якщо зима через глобальне потепління б’є температурні рекорди, це значить, що такі ж рекорди буде побито і влітку, а це вже геть інша річ.

Літо – тропічні ночі і персики

До мінусів рекордного літа відноситься, перш за все, вплив високих температур на організм людини.

"Високі температури в Україні влітку спостерігаються не лише вдень, а й вночі, а коли вночі температура перевищує +20 градусів, то це вже тропічна ніч. Це призводить до теплового стресу і навантаження на організм людини. Важче за всіх таку ситуацію переносять діти і люди похилого віку. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації, протягом останніх десятиліть найбільша кількість людей на всіх континентах потерпала саме від спеки. Тому надалі підвищення температури буде призводити до збільшення смертності", — зазначає Віра Балабух.

Більш того, зміни клімату, які взимку мали знак "плюс", влітку можна оцінити виключно негативно.

"Високі температури — це додаткове навантаження на електромережі через використання додаткового кондиціонування. І найбільш уразливі в цьому плані великі міста, адже в них температура повітря значно вища, аніж на приміській території і різниця може сягати 5-10 градусів. Також можна казати про додаткове навантаження на дороги, адже коли температура повітря вища за +25 °С, то важкий транспорт в місто не пропускають, адже асфальтне покриття руйнується", — каже вчена.

Та не все так погано. Власних апельсинів в Україні вчені не обіцяють, та до плюсів рекордного літа відносять можливість збирати додаткові врожаї.

"Підвищення температури, збільшення тривалості вегетаційного періоду, теплозабезпеченість періоду дозволяє вирощувати більше культур, які раніше в Україні не вирощували. Наприклад, той же перець, виноград, персики, баклажани, вирощують навіть на півночі України, хоча ще кілька десятиліть тому ці культури вирощували лише на півдні. Збільшення вегетаційного періоду призводить до того, що у нас з’являється можливість вирощувати додатковий врожай. Хороші умови для перезимівлі озимих, тепла весна призводять до того, що врожай раніше достигне. Відповідно, в червні, на початку липня можна буде посіяти ще якісь культури, які достигнуть до осені, а осінь також стає теплішою і довшою", — зазначає Балабух.

Але персики на півночі і рясні врожаї можливі за умов достатньої кількості опадів. А в тому-то і полягає метеорологічна іронія, що при збільшенні спекотних періодів, як правило, утворюється дефіцит опадів.

"В Україні в літній період відзначається тенденція до збільшення посушливості. Торік були регіони, в яких був тривалий період без опадів. На тлі високої температури це призводить до збільшення посухи і ризику пожеж", — попереджає вчена.

А коли ж опади таки стаються, то за принципом "то густо, то пусто".

"Підвищення температури впливає на те, що в певному об’ємі повітря вологи може міститися більше. Таким чином, хмари стають більш потужними, містять в собі більше вологи і це провокує високу інтенсивність опадів: зливи, шквали, град. При цьому загальна сума опадів від року в рік може суттєво і не змінюватись, але опади випадають нерівномірно і тривалість періодів без дощів збільшується", — резюмувала Віра Балабух.

Однак вплинути на невідворотні зміни клімату практично неможливо, тож лишається тільки підлаштовуватись під мінуси і користуватися перевагами плюсів.