Кожній квартирі - по сервізу? 4 речі, які купували в СРСР, аби продемонструвати достаток

У Радянському Союзі, попри активну пропаганду рівності всіх, люди намагались продемонструвати свою статусність, або хоча б постаратись. Обирали для цього дефіцитні та дорогі товари не тільки в одязі, а в облаштуванні житла.

Так зʼявлялись на стінах килими, у сервантах — кришталь, а на стелі — недоречно великі люстри. "Телеграф" зібрав для вас 4 найпопулярніші речі, які радянські люди купували, аби похизуватись.

На першому місці добре відомі килими, які також мали й функціональне призначення — утримання тепла та звукоізоляція. Клали їх не тільки на підлогу, а ще й вішали на стіну, щоб продемонструвати красу виробу гостям. Часто настінні килими були дорожчими та помпезнішими, ніж ті, що клали на підлогу.

Друге місце — сервант, який був не просто меблями, а й явною ознакою достатку сім'ї та показником рівня життя, адже на якісні меблі був дефіцит. І дарма, що займав у квартирах чимало місця. Господині СРСР знаходили йому функціональне застосування та затарювали всім, чим можна. За скляними дверцями ховали те, що варто було показати людям, — сервізи, коштовності та сімейні реліквії.

На третьому місці — кришталеві сервізи, якими рідко користувались. У більшості сімей вони були як музейні експонати, які мали лише продемонструвати гостям достаток господарів. Тож дорогий посуд спеціально виставлявся напоказ і регулярно протирався від пилу, щоб зберегти новий вигляд.

Величезні люстри на стелі — четверте місце. Найбільшу популярність здобула люстра "Каскад". Вона мала помпезний вигляд, за яким насправді ховалась імітація розкоші, адже виготовлялись такі люстри з дешевих матеріалів.

Раніше "Телеграф" писав, що не поспішали позбуватися старих і непотрібних речей з однієї простої причини – у Радянському Союзі були злидні, і це був чи не єдиний спосіб відремонтувати потім якийсь предмет.