"Не викидай, воно пригодиться": чому в СРСР не поспішали позбавлятися від непотрібних речей

У громадян Радянського Союзу було багато звичок, які сучасній людині здаються дивними: їсти все з хлібом, носити старі речі, а все найкраще відкладати на потім. У ті часи не викидали непотрібні та зламані речі, відправляючи їх у комірчину, гараж чи на балкон.

Ось це патологічне накопичення тоді було в межах норми, і в кожній шафі було щось, що лежить там роками й "чекає свого часу". Не поспішали позбутися старих і непотрібних речей з однієї простої причини – у Радянському Союзі були злидні, і це був чи не єдиний спосіб відремонтувати потім якийсь предмет, пише uainfo.org.

Чому в СРСР не викидали непотрібні речі

Не всі предмети можна було використати повторно. Наприклад, навряд чи захочеться мити підлогу ганчіркою, якою до того користувалися роками. Не кориснішими будуть зламані столові прилади, старі пробки, журнали, які ніхто вже не читатиме.

Такі речі також не поспішали викидати. І тут мова вже не в їхньому подальшому використанні, а в звичці. У СРСР люди звикли краще залишати на потім, а зламане та старе – про всяк випадок.

Тотальна убогість штовхала людей на зайву ощадливість, скупість, нагромадження мотлоху в будинку і крихоборство (надмірну увагу до дрібниць через зайву скупість). Тому людям було так важко щось викидати.

Тоді через дефіцити не могли відразу купити заміну речі, що зламалася, тому йшли на такі кроки, і це стало звичкою. У деяких вона збереглася досі.

Раніше "Телеграф" повідомляв, чому у СРСР студентів та школярів возили "на картоплю". Фізична робота тоді була обов’язковою.