Носити старі речі, відкладати все на потім: 5 звичок з СРСР, які псують нам життя

Більшість людей після виходу з СРСР у 1991 році почали будувати нове суспільство. Проте багато хто і досі живе за радянськими звичками, сформованими під впливом тотального дефіциту та зубожіння. "Телеграф" розібрався, які 5 звичок від радянських часів і досі присутні в українців.

Відкладати усе найкраще на потім

Люди, які жили в СРСР не мали доступу до нових речей і переважно жили в очікуванні гірших часів, адже більшість продуктів і речей були в дефіциті. Тому усе найкраще відкладали на потім, до прикладу, нові сервізи десятиліттями стояли у сервантах на показ, а кави або чаю з них так ніхто й не пив, а речі десятиліттями покривались пилом.

Така звичка "відкладання на потім" торкалась усіх сфер — цукерки ховали для чаювання гостей, які могли й не прийти, а модний одяг носили лише на великі свята, а меблі покривали пледами, аби ті довше залишились новими.

Що цікаво, дефіциту у нашій країні давно нема, але люди продовжують жити тими часами й передають ці звички новому поколінню, яке також іноді живе не тут і зараз, а чекає кращих часів.

Звичка все доїдати

Люди з радянських часів привчені, що потрібно все доїдати до кінця. А ще — обов'язково навіть другі страви їсти з хлібом. Ця звичка спровокована також нестачею продуктів у СРСР та бажанням надовго втамувати голод.

В ті часи було заведено не переводити харчі — борщ їли весь тиждень, аж поки той не закінчиться чи не вкисне. Іноді ризикували навіть їсти не дуже свіжі продукти, лиш би їх не викидати.

Вирішувати усе по знайомству

Для людей, які мали "своїх знайомих" в тій чи іншій сфері було важливо усі питання вирішувати по блату. Якщо українці мали знайомого комірника, то гарантовано отримували дефіцитний товар за окрему подяку.

Такий спосіб залагоджувати справи плавно перекочував у незалежну Україну й досі дехто навіть за дрібну послугу несе шоколадку чи каву, аби "підкріпити" дружні відносини.

Звичка носити вдома старі речі

Мало з того, що радянські постійно відкладали новий одяг на потім, так ще й взяли за звичку вдома носити речі, які варто було б уже викинути. Домашній гардероб складався із розтягнутих треників і заношеного халата.

Зараз наші бабусі та дідусі користуються цією звичкою, а нові речі, які лежать в шафі доїдає міль.

Перейматися з приводу думки інших

Раніше люди вважали, що чужа думка важливіша за власну — ця звичка міцно засіла у голові радянської людини. Було заведено переживати, що ж подумають про неї в колективі, сусіди чи навіть родичі.

Це часто призводило до того, що українці обмежували себе у словах чи вчинках, відмовлялись проявляти себе та жити вільно. Досі більшість з нас боїться осуду.

Раніше "Телеграф" писав про популярні радянські продукти, які були вкрадені. Ці речі любили багато радянських громадян.