Рибний день або "будь-що у томаті": чому в СРСР змушували їсти рибу і робили це щочетверга

Читать на русском
Автор
6163
У Радянському Союзі пропаганда працювала навіть у сфері громадського харчування
У Радянському Союзі пропаганда працювала навіть у сфері громадського харчування. Фото Колаж "Телеграф"

Вперше "рибний день" з'явився ще у 30-х роках XX століття

Всім, хто живе в країнах пострадянського простору і застав часи СРСР відомо про рибні дні. Старе як світ правило громадського харчування постановляло: четвер — рибний день. "Телеграф" розібрався для вас навіщо взагалі був потрібний такий день і чому саме у четвер.

Основною причиною запровадження такого дня був, і це геть не дивує, дефіцит м'яса. Про це пише видання "Цікаво знати". Зазначається, що перші спроби ввести такий день були ще на світанку СРСР.

"Пов’язано це було з кризою і голодом на початку 1930-х років: тоді уряд запровадив високі податки на ведення селянського господарства, а також в самому розпалі була колективізація. Як наслідок, через політику поголів’я худоби дуже сильно скоротилося, з’явився дефіцит м’яса. Саме тому нарком постачання Анастас Мікоян запропонував ввести рибний день. Це сталося в 1932 році", — пише видання.

В 30-х роках "рибний день" ще не був закріплений і заводи могли робити рибне меню на свій розсуд, у будь-який день тижня. Звичайно, як і все в радянському союзі, ідея була підкріплена пропагандою. Мова про легендарні плакати СРСР, відомі ледь не в усьому світі.

Пропаганда в СРСР була всюди

В часи Другої Світової ні про які рибні дні не могло бути й мови, як і про масове рибальство. А от вже у 1950-х роках стали шалено популярними рибні консерви. Генсек Микита Хрущов спробував новинку, "кільку в томаті", і назвав її "кращим народним продуктом". Дешеві консерви заповнили полиці магазинів, а з томатним соусом почали консервувати будь-яку рибну продукцію. Рибу почали ділити на сорти, а томатом маскували всі смакові вади.

Рибні етикетки в часи СРСР

В 60-х роках у Союзі знову почалися проблеми з м'ясом. Спроби Хрущова "наздогнати й перегнати Америку" з виробництва м'яса, олії та молока на душу населення закінчилися катастрофою для тваринництва. І знову врятувала всіх риба. Пропаганда взялася за старе і людям почали активно нагадувати про корисність риби в раціоні.

Дегустація консервів на Севастопольському консервному заводі, 1980-і роки

Риби в СРСР видобували багато, близько 10-11 мільйонів тонн на рік. Але про якість особливо не дбали, адже конкуренції на внутрішньому ринку не було. У 1970-х навіть з'явилася мережа спеціалізованих магазинів "Океан" з холодильними камерами та акваріумами, де покупці самі могли вибирати рибу. Ідею поцупили в іспанців, пише видання Babel.

Радянські працівниці громадського харчування, як і радянські господині всіляко намагалися вписати сайру, горбушу, оселедець на свій стіл: саме в другій половині XX століття стали популярні такі салати, як мімоза, оселедець під шубою, і інші страви, в основі яких були консерви.

До середини 1970-х м'яса в країні комунізму знову не вистачало. Офіційно, звичайно, його було повно, однак на практиці — ні. І тоді в керівництві згадали ідею 40-річної давнини. 26 жовтня 1976 року ЦК КПРС та Рада міністрів СРСР постановили зробити "рибний день" і обрали для цього четвер.

Цього разу рибний день протримався близько десяти років, до початку перебудови в середині 1980-х. Потім держава перемкнулася на боротьбу з пияцтвом, а "рибні четверги" залишилися в анекдотах. За кілька років у дефіциті виявилося взагалі все, і навіть риба. Тоді популярними стали анекдоти на кшталт: "У вас є м'ясо? М'яса немає в м'ясному, а в нас немає риби".

Черговий витвір пропаганди СРСР

Чому четвер

Четвер було обрано після довгих консультацій з лікарями, соціологами та психологами, пише Babel. Свої висновки фахівці підкріпили статистикою та розрахунками, які зводилися до того, що реалізація риби саме цього дня буде максимальною.

Була й інша теорія. Рибні дні були не надто популярними серед громадян Союзу. Чимало робітників брали з собою на обід, наприклад, бутерброди з ковбасою, а хтось взагалі пропускав похід до їдальні у четвер. З огляду на ці фактори, для рибного дня був обраний четвер, позаяк за прогнозами через те, що багатьом було не особливо смачно і вони не їли, в цей день повинен був бути спад працездатності. І краще, якщо він буде в кінці робочого тижня.

Одна з їдалень у Києві, 1970-ті

За неофіційною версією, четвер зробили "рибним днем" у рамках антирелігійної кампанії. У православній традиції пісними днями більшу частину року є середа та п'ятниця. Тому додатковий день "без м'яса" розглядали як чергову дрібну капость для вірян.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про "фастфуд" в СРСР. Розмаїттям асортименту громадського харчування СРСР не балував, зокрема, під поняття швидкого перекусу підпадали пиріжки з прилавка або знамениті "пляшка кефіру і пів батона".