Відповідь вас здивує: чому в СРСР насправді не святкували з розмахом День перемоги, як зараз в РФ

Читать на русском
Автор
1990
День перемоги в СРСР і зараз Новина оновлена 09 травня 2024, 12:37
День перемоги в СРСР і зараз. Фото Колаж "Телеграф"

Нинішнє російське сприйняття перемоги над нацизмом є банальним нерозумінням того, що війна — це зло, вважає історик

Покоління, яке встигло побачити світ ще за часів СРСР та й навіть у перші два десятиліття після його розвалу, пам’ятає 9 травня, як незмінний вихідний на честь Дня перемоги. На свято організовували народні гуляння, а у великих містах проходили військові паради. Однак саме за радянської доби на День перемоги майже ніколи не влаштовували парадів, а впродовж аж 17 років цей день навіть не був вихідним.

OBOZ.UA пояснює, в чому була причина. Та хто ж за цим стоїть.

Як запровадили свято

У матеріалі видання зазначається, що СРСР 9 травня проголосили святом ще навіть до того, як Німеччина офіційно підписала Акт про беззастережну капітуляцію. Рішення було ухвалене Президією Верховної Ради Союзу 8 травня 1945 року. Ба більше, цю дату тоді ж оголосили неробочим днем.

Ще один День перемоги у Країні Рад святкували 3 вересня – в день, коли капітулювала Японія і Друга світова війна була остаточно завершена. Його, за рішенням від 2 вересня 1945 року, святкували лише тричі, після чого від торжества відмовились.

Чому в 1947 році Сталін скасував День перемоги

Урядову постанову про скасування обох святкових дат і відповідних вихідних днів у СРСР видали 24 грудня 1947 року. Про справжні його причини історики сперечаються і досі. Одні кажуть, що сталінський уряд пішов на це через початок холодної війни із заходом. Економічна ситуація в Союзі різко погіршувалась і грошей на урочистості бракувало. А ті кошти, що були в наявності, старались витрачати на повоєнну відбудову і перезапуск промисловості. Зокрема військової, адже холодна війна потребувала також і нової гонки озброєнь.

Інша версія є більш політичною. Після війни між генсеком КПРС Йосипом Сталіним та маршалом Георгієм Жуковим загострився конфлікт. Керівник країни вважав авторитетного воєначальника прямою загрозою своїй владі. Тому буцімто він скасував свято, щоби зайвий раз не нагадувати громадянам про заслуги свого конкурента – у СРСР Жукова називали маршалом перемоги.

Повернення Дня перемоги

Відновити свято намагались після смерті Сталіна, коли керівником СРСР став Микита Хрущов. Той провадив політику десталінізації та відмови від культу особистості вождя. Тому пропозиції повернути День перемоги відкидав, аргументуючи це тим, що свято буде нагадувати усім, хто пережив війну, саме про Сталіна. А це суперечило курсу, який обрав новий генсек.

Святкову дату відновив уже Леонід Брежнєв. У 1965 році він на честь 20-річчя перемоги над Німеччиною повернув у календар свято 9 травня, зробив цей день вихідним і навіть провів ювілейний парад на Червоній площі Москви.

Біографи Брежнєва також вказують, що той полюбляв пишні державні святкування, зокрема за те, що вони давали йому нагоду продемонструвати численні державні нагороди, якими він сам себе нагородив. Тому генсек не так сильно вагався щодо повернення Дня перемоги, як його попередник. До того ж за 20 років встигло підрости покоління, яке не знало війни і всіх пов’язаних з нею політичних нюансів.

Святкування Дня перемоги у 21 столітті, як Росія перетворила це на пропаганду

За Володимира Путіна, особливо після 2014 року, стало зрозуміло, що Москва використовує пам'ять про війну як спосіб мобілізації в реваншистському та агресивному мілітарному тоні. Росіяни продовжують відзначати перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня. Ба більше, останнім часом перетворила День перемоги на культ війни та інструмент пропаганди, виправдовуючи агресію в Україні та погрози "колективному Заходу".

Нинішнє російське сприйняття перемоги над нацизмом є банальним нерозумінням того, що війна — це зло.

"Набиратися нахабства і кричати "На Берлін!" у самому Берліні — це психоз і культ війни, змішання добра і зла. Культивувати переможні маразми в дитячих садках — це нерозуміння того, що завтра твоя дитина загине на війні в Україні, куди її кине Путін", — наголосив старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачий у розмові з РБК-Україна.

Раніше "Телеграф" писав про шість дивних продуктів СРСР. Чому вони зникли та не прижились у людей — читайте за посиланням.