Одягати й надівати, узувати чи вбувати: які з цих слів є в українській мові та коли їх правильно вживати

В українській мові є чимало підступних моментів, які здатні збити з пантелику. Наприклад, всім добре відомі й часто вживані дієслова "одягати", "надівати", "надягати". Вони не зовсім тотожні, як часто здається тим, хто каже: "одягни шапку" або "я одягла намисто".

"Телеграф" дізнався в чому полягає різниця цих дієслів і в яких випадках їхнє вживання буде граматично правильним. Допомогла нам у цьому онлайн-бібліотека "Горох", в якій зібрані найбільш корисні словники української мови.

Одягати

Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто і таке інше. Також можна забезпечувати кого-небудь одягом чи покривати поверхню чогось. Наприклад: "Туман одягає дерева".

Надівати

Це слово є в низці українських словників, що були видані після радянської експансії на українську мову та культуру. Втім, частина мовознавців сходиться на думці, що слово "надівати" не що інше, як калька з російської мови, яка утворилася від слова "надєвать". Натомість, краще вживати українське слово "надягати".

З іншого боку, маємо і зафіксований варіант слова "надівати". Наприклад, мовознавець Олександр Авраменко стверджує, що слово "надівати" можна використовувати у тому разі, коли мова йде про надівання якихось аксесуарів: шапка, окуляри, намисто, наручники або і збруя на коня.

Надягати

Слово "надягати" на відміну від "одягати" вживається у прямому значенні – "натягувати одяг на когось, на щось". Наприклад: "А твій мундир із залізним хрестом мої партизани надягали на опудало в городі" (Юрій Яновський).

Обувати чи взувати

Ці дієслова є синонімами. Туфлі, кросівки, чоботи, черевики тощо — і взувають, і обувають. Правильно і так, і так.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв про те, як правильно сказати українською "бути в ярості" без калькування з російської.