Люди правда їли це: чим у СРСР заміняли жуйки та каву, відповідь вас здивує

Читать на русском
Автор
1419
Колаж "Телеграфу" Новина оновлена 26 квітня 2024, 09:57

У більшості замінників був огидний смак, але іншого варіанта на той час не було

У Радянському союзі кава та справжня смачна жуйка були десь на рівні розкоші. Купити їх будь-якої миті й в будь-якому магазині було неможливо — дефіцит. А тому люди вигадували їм замінники, які лише віддалено могли нагадати смак цих продуктів.

"Телеграф" розповідає, що на той час використовували замість жувальної гумки і чим імітували каву. Деякі "замінники" викликають справжній подив.

У СРСР справжня кава була, але коштувала вона дуже дорого і дозволити її собі могли далеко не всі. На той час він навіть був своєрідною валютою. Тобто його давали "потрібним" людям як подяку або хабар.

Для звичайних громадян були замінники кави. У кращому випадку там могло бути 15% кави, але, як правило, його не було там зовсім у більшості з них. Були також і кавові напої, які складалися з вівса, ячменю, сої та навіть жолудів.

Кавовий напій був пресований кубик, який потрібно було розчинити у воді. Усі, хто хоч раз це пив, впевнено скажуть, що порівняно зі смаком кави — це небо та земля.

Жуйка теж була чимось особливим і рідкісним у Радянському союзі. Побалувати себе цією насолодою могли мало хто. Натомість вигадували аналоги, які за консистенцією хоч віддалено могли нагадати жувальну гумку.

Дуже популярною заміною на той час був гудрон. Важливо відзначити, що у звичайному житті його використовували для виробництва дорожніх, покрівельних та будівельних бітумів, малозольного коксу, мастил, мазуту, горючих газів та моторного палива. Його можна було знайти, наприклад, на даху. Далі слід було лише відірвати шматочок і жувати, поки він не нагадуватиме за консистенцією жуйку.

Деякі використовували замість насолоди лижну мазь. Звучить досить дивно, але нею справді намагалися імітувати жуйку, хоча до смаку вона, природно, зовсім не нагадувала цю смачність. Але мазь була пружна, чим хоч віддалено могла нагадати жуйку.

Також використовували медові стільники та смолу фруктових дерев. На смак це хоча б вже була солодка "жуйка". І безпечніша, ніж дві попередні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому у Радянському союзі забороняли кетчуп. Були заміни цього продукту, але велику популярність вони не користувалися.