Не через велике кохання: чому в СРСР так рано одружувалися і виходили заміж

Читать на русском
Автор
6318
Радянські весілля
Радянські весілля. Фото Колаж "Телеграфа" / Фото: соціальні мережі

Статус чоловіка чи дружини давав чимало переваг

У Радянському Союзі, де існувала дуже дивна весільна традиція, одруження було практичним питанням, тому що для одружених людей доступ до життєвих благ був більш простим. Так, подружжю було набагато легше отримати квартиру від держави, працевлаштуватися і так далі, тому молоді люди часто одружувалися дуже рано.

"Телеграф" розповідає, чому так відбувалося. Цікаво, що в СРСР існував навіть спеціальний податок, який платили неодружені чоловіки.

Найголовніший бонус для одружених — квартира. Молодь практично не мала шансу відокремитися від батьків, не одружившись. Приватної власності на житло у Радянському Союзі не було, його розподіляла держава. Статус сімейної людини значно збільшував шанси на власні квадратні метри. Самотні могли розраховувати лише на кімнату в гуртожитку. Тому молодь намагалася якомога раніше укласти офіційний шлюб. Нерідко батьки проживали у великій тісноті, і одруження було єдиним шансом її позбутися.

Крім того, в СРСР держава втручалася в особисте життя громадян. Пара, яка жила разом не оформлюючи свої стосунки офіційно, викликала засудження. Щобільше, у таких людей могли виникати труднощі у кар’єрі. З одного боку людей заохочували одружуватися, а з іншого — таврували за так зване "співжиття". Молоді люди, намагаючись уникнути засудження та осуду, одружилися за першої нагоди.

Також у Союзі був поширений стереотип, що люди після 30 років, неодружені та бездітні, схильні до аморальної поведінки та безладного способу життя. Суспільство просто відмовлялося сприймати всерйоз "одинаків", їх підозрювали у всіх "гріхах" — ліні, егоїзмі та іншому. Молоді люди часто поспішно одружувалися, щоб не носити цього тавра. Нерідко вони були нещасливі, але розлучення також засуджувалося в СРСР.

Раніше "Телеграф" розповідав про скандальні гареми в СРСР. У радянській історії відомо чимало випадків, коли керівні та партійні працівники створювали вдома справжні гареми.