Українцям пояснили, чому "куліч" це неправильна назва головних великодніх ласощів

Мовознавці розповіли, чому не можна називати "кулічем" солодкий обрядовий хліб

Великдень — одне з найбільших християнських свят. Він відзначається у день воскресіння Ісуса Христа після його розп’яття на хресті. Католики в Україні відсвяткували його 31 березня. Православні християни відзначатимуть Великдень 5 травня.

Напередодні святкування "Телеграф" вирішив нагадати українцям, як правильно називати головні здобні ласощі. Як каже професор та доктор філологічних наук Лариса Масенко, українською мовою солодкий обрядовий хліб, який печуть на Великдень, має назву "паска".

Слово це походить від єврейської назви свята "Пасха" або "Песах", яке юдеї святкують у березні-квітні. Дослідники вважають, що це зрозуміло загальним проживанням українців та євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.

А ось слова "куліч" в українській мові не існує. Це русизм і вживати його не варто, оскільки це російський варіант назви обрядового хліба.

В останні роки українці також часто використовують ще один русизм, коли говорять про великодні страви. Йдеться про "творог", а також "творожну паску ". Слід зазначити, що в українській мові таких слів не існує. Цікаво, що деякі виробники молочної продукції почали використовувати ці терміни. Один із найвідоміших філологів України Олександр Авраменко зазначає, що в Україні потрібно вживати слово "домашній сир" або просто "сир", але аж ніяк не " творог ". Якщо ж говорити про паску з сиру, тоді правильно вживати "сирна паска".

Раніше "Телеграф" розповів своїм читачам один секрет, завдяки якому великодня випічка вийде красивого золотистого кольору.