Говоримо українською милозвучно: 10 порад для красивої мови

Українська мова багата та милозвучна. Однак часто люди розмовляють неправильно.

У Facebook-акаунті Рух "За мову" поділилися 10 поширеними помилками у мовленні, які найчастіше допускають при опануванні української мови.

"Стірати", "стірка", "стіральна" машина

"В українській мові немає слів "стірати", "стірка" і "стіральна" машина. Звідкіля вони до нас потрапили, ви знаєте. Тому заміняйте їх на — прати, прання та пральна машина. І пам’ятайте про правильні наголоси при відмінюванні дієслова прати: ми перемо́, ви перете́", — пояснюють філологи.

"Збивати з толку"

"Не дайте себе спантеличити! Немає в українській мові вислову "збивати з толку". Це калька з російської. Українською правильно говорити: збивати з пантелику, збивати з пли́гу, збивати з пли́ву, затуркати голову, забити ба́ки", — йдеться у повідомленні акаунта.

Ціни не бувають девшими

"Дешевим може бути товар! Наприклад, риба. Пам’ятаєте влучне українське прислів’я: дешева рибка — погана юшка? А щодо цін, то вони бувають низькими, помірними чи високими", — кажуть мовознавці.

"Бєспрєдєл"

"Бєспрєдєл" — це калька з російської мови, яка українською перекладається як "беззако́ння", "сваво́ля", "сваві́лля", "вседозво́леність".

"Мені повезло"

Мені повезло — це типовий суржик, від якого краще позбутися, щоб ваша українська звучала красиво і грамотно. Краще обирайте будь-який з наступних варіантів:

• мені пощасти́ло
• мені поталани́ло
• мені пофорту́нило
• мені повело́ся

"Вспливаюче" вікно на екрані

Коли на вашому моніторі раптово з'являється віконечно з повідомленням, щодо нього коректно використовувати "вигулько́ве", а не "вспливаюче".

Вигулькувати — раптово, швидко з'являтися звідки-небудь.

"Трясця", "хай йому грець" замість "блін"

"Подив, засмучення, прикрість можна відтворити нашими словами: грець, хай йому грець, дідько, трясця. Варто знати ці слова, але краще і їх не вживати у щоденному мовленні, хоча у літературі вони трапляються", — радять філологи.

В українській мові "від нічого робити"

"Ліпше вживати українське слово знічев'я або знечев'я. Наприклад: "Він сидів на лавочці біля хвіртки подвір'я, огородженого високим парканом, і знічев'я розмовляв з якимось старшиною поруч себе" (Б.Антоненко-Давидович)", — йдеться у дописі.

Слово "знічев'я" або "знечев'я" також має й інші значення:

• несподівано, раптом;
• ні з того ні з сього, без причини.

Коли говорите про транспорт — обирайте орудний відмінок

Летіти літаком та на літаку, їхати автобусом і на автобусі, пливти човном чи на човні – усі ці варінати правильні, однак, мовознавці радять надавати перевагу конструкції з орудним відмінком, який відповидає на питання "чим?": летіти літаком, їхати автобусом, пливти човном.

Але є і винятки:

"Оскільки "метро" — це запозичене слово, тому незмінне. Його використовуємо з прийменником "на". Наприклад: я добираюся на роботу на метро, але не на метрі", — пояснюють філологи.

Назва міста

"Щоб зрозуміти, яку букву, о чи і, потрібно писати в таких назвах, треба з’ясувати походження слів. У містах Мелітополь та Cевастополь частина "поль" походить від грецького слова "поліс". У Давній Греції полісом називали місто-державу. В іншомовному корені "поль" звук [о] не чергується з [і]. Тому пишемо: Мелітополь, Севастополь", — кажуть експерти.

Раніше "Телеграф" писав, як правильно сказати українською "мнительний".