Як виживали люди похилого віку в СРСР: якою була пенсія і кому в ті часи було добре

Життя громадян СРСР було наповнене величезною кількістю міфів, багато з яких лише зміцнилися через три десятиліття після його краху. Наприклад, до таких відноситься переконання, про те, що людям похилого віку в ті часи жилося краще, ніж зараз. Втім, це все легко спростувати тим, що багато хто через брак грошей і тотального дефіциту прав пакети і зберігав обмилки.

"Телеграф" зібрав основні факти про пенсії в СРСР та вирішив нагадати про те, як справді жилося людям у ті часи. Умовно в цьому плані можна поділити історію країни на дві частини — до смерті Йосипа Сталіна і після цього.

У період з 1918 по 1953 роки становище людей похилого віку в СРСР було дуже незавидним, оскільки як такої пенсії не було, а порядки, які устоялися в царські часи після приходу більшовиків, були скасовані.

Пенсії вводили поетапно, спочатку для членів РСЧА, які отримали поранення чи каліцтва на фронті, потім для "старих більшовиків" та колишніх каторжан, потім для працівників гірничої та текстильної промисловості. Для різних службовців і працівників повноцінні пенсії почали запроваджувати лише 1937 року, і це лише тих, хто проживав у містах.

Абсолютний максимум становив 300 рублів, але в середньому не перевищував 40-60 рублів на місяць.

Ситуація почала покращуватися після 1953 року, коли запровадили поняття пенсійного віку. 1956 року під керівництвом Микити Хрущова було проведено пенсійну реформу — середній розмір пенсій за віком було збільшено більш ніж удвічі.

У цей період пенсії отримали колгоспники, які почали отримувати аж цілих 12 рублів на місяць, що приблизно дорівнює 4 кілограмам "лікарської ковбаси". Ці суми переглядалися двічі – у 1973 та 1987, коли їх підняли до 20 та 50 рублів відповідно.

Загалом розмір пенсії у містах становив близько половини від середньої зарплати, але мав "стелю" в 120 рублів.

Однак знаходилися і ті, кому жилося не так вже й погано. Це звичайно стосується силовиків і партійної номенклатури:

• у МВС отримували пенсію у 220 рублів, а в армії та КДБ – 250 рублів;
• 300 рублів — становила персональна пенсія секретаря ЦК КПРС;
• 400 рублів — отримував на пенсії кандидат у члени Політбюро;
• 500 рублів – виплачували пенсіонеру – члену Політбюро.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які модні речі були у дефіциті в СРСР. За ними шикувалися великі черги.