Не "солодкоїжка": одиниці знають, як правильно українською називати поціновувача солодощів

Можна також використовувати цікаві діалектизми

В українському мовленні чимало помилок виникає через дослівний переклад слів з російської мови. Так можна почути слово "солодкоїжка", яке, попри те, що звучить цілком природньо, не є автентично українським.

Тому "Телеграф" зібрав милозвучні відповідники, якими можна замінити це слово. Першочергово називати того, хто дуже любить солодке, можна "ласуном".

Це слово може набувати пестливої форми — "ласунчик". І походить це слово від українського "ласувати" — їсти що-небудь смачне.

Також використовувати у мовленні можна і більш діалектні слова, але вони підходять здебільшого до розмовного стилю, або можуть зустрічатись у літературі.

Наприклад, людину, яка полюбляє солодощі, можна ще назвати так:

• лагоми́нець (розм. рідко);
• ласа́ч (діал.);
• ласогу́б (розм.);
• ласолю́б;
• ласолю́бець (розм.);
• ласі́й (розм.);
• солоді́й (розм.) – той, хто любить солодке.

Водночас мовознавці зауважують, що слово "ласий" також може вживатись у значенні слова спокусливий чи принадний. Наприклад, ласий шматок.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно називати гриби, щоб це не було суржиком. Адже багато хто не знає, що в українській мові немає грибів "шампіньйонів" чи "вішенок".