Що таке "фарцовка" і хто такі "юннати": слова з СРСР, значення яких сучасна молодь точно не знає

У СРСР було модно вживати іноземні слова

У сучасної молоді виникає багато питань про відверто дивні речі, які були нормою в СРСР. Наприклад, навіщо потрібні віконця між туалетом та ванною, або що таке получка чи юннат.

"Телеграф" зібрав найпопулярніші слова із щоденного лексикону радянських громадян. Деякі з них незрозумілі нинішній молоді.

Получка

Напевно від батьків чи бабусь із дідусями можна почути це слово. Їм за часів СРСР називали зарплату, вірніше її частину. Получкою називали більшу частину суми, яку виплачували не коштом авансу, а вже за виконану роботу.

Примітно, що таємниці в сумі зарплати на підприємстві не було — усі стояли в одній черзі та розписувалися в одній відомості. До того ж в умовах соціалізму було заведено говорити, що людина саме отримувала гроші за свою працю від держави, а не заробляла їх. З приходом капіталізму слово вийшло з ужитку та було замінено зарплатою та авансом.

Сберкаса

У СРСР не було такої різноманітності банків, як зараз. Існував лише один банк-монополіст під назвою "Государственные трудовые сберегательные кассы СССР". У народі його скоротили до Сберкаси. Туди ходили, щоб сплатити за комуналку, купити облігації виграшної позики або покласти гроші на ощадну книжку під 2% (аналог сучасних депозитів).

Юннат

Слово юннат скорочена версія словосполучення "юний натураліст". Так називали молодь в СРСР, яка захоплювалася природознавством. Навіть створювалися спеціальні гуртки, станції та табори, де діти досліджували довкілля, ходили в походи під наглядом педагогів-вожатих, виконували завдання з біології. у заходах щодо охорони природи.

Вагоновожатий

Вагоновожатим називали звичайного водія трамвая. Це слово з’явилося ще за часів Російської імперії наприкінці ХІХ століття, коли з’явилися перші трамваї та широко використовувалося до 50-60х років. З 70-х років минулого століття вагоновожатого скасували та замінили загальною назвою водій громадського транспорту. Слово вагоновожатий стало вважатися архаїзмом.

Фарцовка

Це сленгове слово, яким означали магазини, де незаконно продавали західні товари та навіть валюту, яка була під забороною в СРСР. Саме в таких точках найчастіше можна було знайти товари, які були дефіцитом у всьому Союзі.

Фарцовки продавали імпортний одяг, косметику, рідкісні платівки, книги, продукти з тривалим терміном придатності та побутові товари.

Шофер

Мало хто знає, але слово шофер з’явилося в лексиконі радянської людини з Франції, де означало кочегар (chauffeur). Це була офіційна назва професії — у трудових книжках так і писали "шофер першого класу".

Шофера поступово почали замінювати на водія під час правління Леоніда Брежнєва. Але деякі радянські громадяни поділяли ці два поняття: шофером називали професіонала, який знає машину від А до Я, а водієм — просто любителя "покрутити баранку".

Гамаші

Слово гамаші надійшло СРСР із французької мови. Але реальний предмет виник ще за часів Петра I. Саме цей правитель намагався популяризувати європейську моду серед населення. Гамашами називали чохли із щільного матеріалу, які одягалися на щиколотки. Вони захищали черевики від бруду та зносу, ну або просто були аксесуаром.

Гамашами в СРСР також прозвали вузькі трикотажні штани зі штрипками — щось на кшталт підштанників. Їхня відмінна риса — коліна, що стирчать, адже саме в цьому місці матеріал розтягувався найшвидше. Нині гамаші замінили гетрами чи лосинами.

Примус

Сучасна молодь точно не зможе пояснити значення цього слова, але якщо колись читали книги про СРСР, то шанси є. Примус — це пристрій, який використовували для нагрівання води та приготування їжі до того, як з’явилися газові плити. Він працював на рідкому паливі, частіше на гасі та складався з резервуара для пального, поршневої повітряної помпи, пальника та плитки.

Шлягер

У СРСР було модно запозичувати слова з інших мов. Наприклад, слово шлягер походить від німецького слова "schlager". Це буквальний переклад англійської "hit".

Шлягером у СРСР називали популярну естрадну пісню, яка звучала звідусіль.

Мостова

До того як дороги стали укладати з асфальту, їх мостили бруківкою з обтесаного каміння. Звідси й пішло слово мостова, яким позначали вулицю, дорогу чи проїжджу частину. Слово активно використовували до 60 років, після чого було витіснено проїжджою частиною та іншими синонімами.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядали квартири у СРСР. На той час існувала концепція так званого однокімнатного заселення.