"В України – самопорча". Відомий нумеролог про те, чому у нас стільки бід та нещасть
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 27828
Нинішнє 29 лютого – унікальний день. Він буває раз на чотири роки і, як і все несистемне, викликає змішані почуття. Цю дату називають днем Касьяна-заздрісника чи Касьяна-високосного. Вважається, що сьогодні можна легко піддатися зглазу або іншому поганому впливу
Саме цього дня (клин клином вибивають) "Телеграф" вирішив поговорити з нумерологом Владиславом Грицаєм про те, хто наврочив Україну і чому наша територія та люди несуть дуже важкий хрест. Причому – не лише зараз, а вже багато століть.
Арифметика 29 лютого
– Про "страшилки" навколо цієї дати забудьте. Це проста арифметика: Земля робить повний оберт навколо Сонця за 365 діб, 5 годин і приблизно 46 секунд, за 4 роки ці неповні 6 годин утворюють новий день. Щоб не збиватися, ці чотири рази по шість годин змістили та запакували в один день.
Біди України – самопорча?
– Є таке поняття, як зарок чи самопорча. Самопорча – це коли тобі довго розповідали, що ти поганий, і ти повірив у це. Саме це відбувається з українським народом.
Ми живимо в собі абсолютно ідіотський комплекс неповноцінності – ми обов’язково хочемо бути з кимось. Ми – малі. Ми не можемо самі. Страждання – наша традиція.
Століттями наша історія намагається вивести нас зі стану "страждати". Але не виходить. Парадокс у цьому, що страждання – це паразитарне ставлення до світу. Страждають ті, хто не хоче брати на себе відповідальність. Ми віддаємо цю відповідальність іншим країнам, іншим людям, владі. І потім страждаємо.
А нам важливо створити свою концепцію України, наша проблема в тому, що ми не маємо своєї ідеології. Причин, звісно, багато. Головна – ми ментально не є ні повноцінними європейцями, ні азійцями. Ми стоїмо посередині – так географія та історія з нас покепкували. А ідеологія в такому випадку може бути дуже простою – європейська цінність свободи та азійська цінність душевності.
Ми не є 100% європейцями, ми анархісти за своєю природою. Але й не є циніками, як європейці, бо маємо душевність, як на сході.
У нас унікальне ставлення до жінки, яке теж потрібно усвідомлювати та приймати, а не підлаштовуватись під чужі канони.
Україна настільки унікальна, що у нас навіть у мові є те, чого немає у більшості народів – у нас слово "людина" жіночого роду.
Це дуже визначає нашу ментальність – все орієнтоване на жінку. Прочитайте історичні довідки про козаків. Все до монетки було записано на жінок. Козаки пішли у похід – повернулися чи загинули. А жінка – лишається. Вона кермує.
Як із цього страждання вибиратися?
– Через самоідентифікацію та прийняття наших особливостей, творчість, креатив, творення. Припинити звинувачувати владу, сусідів, інших людей. Нам дуже важливо прийняти себе і нашу різницю з іншими людьми, адже Росія століттями виїжджає на тому, що намагається нас розділити.
Згадайте уроки історії – нас ділили на Правобережжя та Лівобережжя, де були різні гетьмани. Нічого ж не змінилося: нас розділяють, і ми, як і раніше, на це ведемося. Ми починаємо обирати. Замість того, щоб, як у перші місяці війни, об’єднатися в одну велику, потужну силу.
Наш бойовий дух скоро повернеться
– Наш бойовий знову підніметься у травні, хоча це вже потихеньку відбувається.
У травні у нашого президента закінчиться складний цикл. Він триває з дня його народження 25 січня до 25 травня. Це час перевірки на міцність, коли він може ухвалювати важливі рішення.
А в України з 24 квітня розпочинається цикл виходу зі стану жертви.
Ми маємо розуміти одну дуже просту штуку: Україна у будь-якому разі під захистом Творця. Чому? Тому що це особлива роль – стати полігоном для впровадження нових енергій, нових законів буття.
Він нам дає складні завдання, але при цьому підтримує. А ми, залежно від нашої усвідомленості, або легше проходимо ці випробування, і нас не сильно б’ють, або отримуємо біль за повною програмою.
Про дату звільнення Залужного
– Дата тут не має значення. Вважаю, що документи про звільнення Валерія Залужного підписав не Зеленський, а рука вищих сил. Його зараз вивели з-під удару, бо так треба. І в травні чи трохи пізніше ми побачимо, навіщо це було потрібне.
Про дату народження України
– Дата народження нашої країни, з погляду нумерології, є складною.
Якщо ми підсумовуємо цифри – 24.08.1991 року – отримаємо сімку. І ця цифра та інші розрахунки говорять про те, що у нас спочатку закладено внутрішній конфлікт. Сімка не визнає півмір, вона завжди прагне або чорного, або білого.
Про здоров’я Путіна та майбутнє Росії
– Важлива штука, про яку ми не замислюємось – завдяки знанню російської мови, ми краще розуміємо їхній менталітет. Скажу більше: пізніше, коли помре їхній вождь, ми ще перевиховуватимемо їх. А Путін уже на останньому подиху.
Росія завжди розвалюється, коли веде маленькі непереможні війни. Такі як російсько-японська війна, а тепер і російсько-українська. Це все – війни, які мали підвищити авторитет Росії в очах світу та її ж народу. Але натомість вони посилюють розкол усередині та призводять до розпаду. Тому напад на Україну – початок розпаду Росії.
Емоційно, енергетично, ментально Росія не може існувати без України. І тут спрацьовує така штука: через нашу адаптивність до будь-яких умов, ми завжди дуже круто вписувалися в будь-яку систему.
Вписувалися і починали міняти її зсередини, аж до руйнування. Як вода. Але парадокс у тому, що руйнуючи інших, ми руйнуємо себе, тому що не вміємо зупинятися.
Ми весь час на гойдалці. Включаємось тоді, коли вже "все пропало!", а як тільки все налагоджується — розслаблюємося. Тож у нас постійно виникають ситуації, де нас перевіряють. І кожна нова – все складніше та складніше. Потрібно ще більше зібрати сили в кулак і дати відсіч. А потім не розслаблятись. Не вестись на технології з вкидання нам "зради".
Як зістрибнути з гойдалки
– Наше завдання – відійти від крайнощів, усвідомити свою природу та спрямовувати сили на творення, на творчість.
Творчість у світі – це творення чогось нового. І українці посідають одну з провідних ролей у програмуванні, створюють круті стартапи. Ми дуже швидко навчаємось, навіть іноземні інструктори говорять про те, що нову зброю українці освоюють нереально швидко.
Ми маємо творчість. Але енергія не нескінченна. Або ми спрямовуємо її на підтримку невдоволення, "зради", стану сварки всередині країни із сусідніми регіонами, або на творчість та розвиток.
Україна – полігон для нових енергій
– Вся планета виходить на нові енергії, а ми стали полігоном для їхнього входу.
Ви помічали, напевно, що 20-ті роки кожного сторіччя починаються з епідемії, далі йде війна. Чому так відбувається? Тому що це ті процеси, які мають призвести до еволюції, виходу нових технологій.
Щоб зайшли нові технології, люди мають змінитись у двох сферах. Перша – сфера здоров’я, тож заходять епідемії. Друга – система освіти, оскільки мають зайти нові знання. Але ця система постійно штучно недорозвивається – керувати менш розумними та освіченими людьми, ніж ти, легше. Тому Всесвіт вживає жорстких заходів. Зараз Україна з погляду Всесвіту стала полігоном входу нових енергій.
Перебуваючи в епіцентрі подій, ми відчуваємо на собі практично, як працюють нові закони – змінюються принципи освіти, геополітики, релігії, як змінюються технології.
Через те, що ми не маємо чіткого бачення та усвідомлення себе та свого шляху, легше заводити нові енергії через нас. Ми не із Заходом і не зі Сходом. І, на жаль, не із собою. Тому через нас відкривається новий цикл, а далі зміниться вся планета.
Про Третю світову
– З цього року ми заходимо у стан підвішеності – буде чи ні Третя світова. Поки що це не вирішено. 20 березня — період завантаження нового планетарного "ПЗ". А з квітня нам має стати легше.
Зараз ми проживаємо період руїни, дуже невиразний і важкий. З половини листопада і до квітня кожна людина хоча б на кілька тижнів іде в депресію та відчуття, що все зруйновано.
Як із цим боротися? Спробувати різні варіанти – спорт, творчість, медитації – що підходить вам. Як вам легше — через тіло, ментал, душу? Для когось буде класно відмовитись від м’яса. А для когось почати малювати картини. Хтось почне ходити на танці, а хтось писати книги.
Кожен має свій шлях виходу новий етап, нові енергії. Він залежить від досвіду душі, досвіду роду та набутого душею у цьому втіленні досвіду.
Довідка "Телеграфа"
Владислав Грицай – майстер нумерології, 37 років. Народився та виріс у м. Суми. Здобув юридичну освіту. Грав у КВК та Лізі Сміху.
Відкривши в собі здібності до нумерології, став яскравим учасником 15-ї "Битви екстрасенсів". Нині живе у Києві. Заснував Майстерню позитивної нумерології, яку за шість років існування закінчило понад 250 осіб.
На даний момент у нього за плечима – близько 15 років практики та понад 8000 особистих консультацій. Консультував політиків та багатьох відомих українців із бізнесового та артистичного середовища.