Навіщо у радянських під'їздах стіни фарбували двома кольорами: розкриваємо таємницю "дизайнерського рішення"

Цим кольорам приписували здатність розширювати простір

Радянські будинки, збудовані в різні часи та в різних куточках колишнього СРСР, завжди були особливими. Їхня архітектура, дизайн і, звичайно ж, внутрішнє оздоблення досі викликають інтерес.

Однією з характерних ознак радянських багатоквартирних будинків було фарбування стін із дотриманням правила: "темний низ, білий верх". Але чому це так? "Телеграф" розібрався, у чому причина.

Чому фарбували в синій та зелений кольори?

Ці два кольори в СРСР використовувалися для фарбування військової техніки, пасажирських залізничних вагонів та вантажних автомобілів ЗІЛ та ГАЗ. Влада на це грошей не шкодувала. Надлишки фарби завжди були у продажу. Тому їх і пускали на побутові потреби. У тому числі й на фарбування під’їздів. До того ж ці яскраві відтінки можна було наносити тонким шаром на стіну. Фарба витрачалася економніше.

Існує версія, що після завершення Другої Світової війни синьої та зеленої фарби в СРСР залишилося настільки багато, що нею почали декорувати не лише житлові будинки. У ці кольори фарбували санвузли та кухні в новобудовах.

Чому фарбу комбінували із побілкою?

За радянськими стандартами вважалося, що фарба здатна захистити стіни від цвілі та бруду. Крім того, вона має вогнетривкі властивості. Та ще й на синьому та зеленому кольорах менше видно різні написи та сліди вандалізму. Будівельники, у свою чергу, були впевнені, що ці кольори дають змогу візуально приховати сліди неякісної роботи – нерівність стін, відколи, тріщини тощо. А ось простір вище за лінію погляду можна було й побілити. Такий підхід до оформлення стін у дві смуги багато в чому зберігся досі.

Згідно з книгою 1957 року "За здоровий побут", синій та зелений кольори називалися здатними розширювати простір. Враховуючи, наскільки тісні були під’їзди радянської забудови, не дивно, що цим кольорам віддавали перевагу. У СРСР їм також приписували заспокійливі властивості.

Раніше "Телеграф" писав, що в СРСР заборонялося фарбувати волосся в яскравий колір або робити пірсинг, а хлопцям взагалі не дозволялося носити довге волосся. Що стосується дівчат, то їм рекомендувалося збирати волосся у хвіст чи іншу зачіску, а не ходити з розпущеним.