Якою насправді була освіта у СРСР: 4 міфи про радянські школи

Читать на русском
Автор
64899
Урок геометрії у школі СРСР
Урок геометрії у школі СРСР. Фото Відкриті джерела

Радянські люди вірили у ці байки довгий час

Радянська освіта, як і багато інших галузей, була оповита міфами, які навʼязували людям. Громадяни СРСР вперто вірили у безоплатну освіту з найкращою системою надання знань дітям, але насправді стикались з реальністю.

Реальність радянської освіти була далекої від ідеального. Про це у своєму блозі розповів Максим Мирович.

Тож, найпопулярніший міф — безплатна освіта. Річ у тім, що з самого початку держава не має власних грошів, адже до неї надходять податки, якими потім і розпоряджається країна. А от податки у СРСР були колосальними. У певні етапи існування радянської держави доходили до 80-90 коп. з кожного заробленого рубля. Тож насправді замість дійсно гідної зарплати у 1000 рублів, яких вистачило б на оплату іпотеки, хорошої школи для дітей, медичної страховки, радянській людині на руки видавали 120 руб. і вигадку про щось "безплатне".

Ба більше, у період з 1940 до 1956 року освіта була дійсно платно, адже за навчання у восьмому, дев'ятому та десятому класах і у всіх вищих навчальних закладах стягувалась оплата.

Інший міф — про те, що система освіти СРСР була найкращою у світі. З початку 1930-х років система освіти була змінена. Предмети, які вчили мислити, такі як антична філософія, реальна історія, риторика та логіка, були вилучені. Замість них були введені марксистські дисципліни, такі як марксизм-ленінізм і політична економія. Багато вчителів середньої школи було відправлено до таборів або звільнено з роботи. Ті, хто викладав, були типовими носіями подвійної радянської моралі. Вони навчали своїх дітей комуністичним ідеалам у школі, але жили інакше, ніж вони.

Радянська школа як навчальний заклад не була вільним місцем, а була сповнена навчанням і майже військовою субординацією. Вчителі та директори мали майже абсолютні права, а діти повинні були лише коритися.

Серед міфів також гідне життя вчителів. Наприкінці часів Радянського Союзу вчителі отримували близько 120 рублів, що було небагато. Вони не голодували, але їм доводилося місяцями, якщо не роками, економити, щоб купити меблі.

Радянські вчителі не мали академічної свободи й були рабами директора і завуча. Вони повинні були постійно писати звіти та відвідувати нескінченні засідання педагогічної ради.

Якість радянської освіти також стала міфом. Людей навчали простим технічним навичкам, які дозволяли їм виконувати виробничі завдання різної складності, навчали бути "гвинтиками в машині", але не мислити критично. І це чудово помітно серед людей, які здобули освіту у СРСР, та зараз стикаються з потребою в аналітичному мисленні, а не сліпій вірі.

"Недоліки освітньої системи проявилися в 1990-ті, щойно радянська людина зіткнулася з чимось, що не відповідало радянській дійсності. Усі почали "заряджати" банки з водою біля телевізора, тому що вираховувати логарифми навчили, а загальнокультурний рівень, кругозір і мислення залишалися совковими", — написав Міровіч.

Раніше "Телеграф" писав, що навколо "безкоштовної" роздачі квартир було надто багато нюансів, починаючи від неможливості отримати нерухомість деяким категоріям громадян і до корупційної складової.