Корупція в СРСР: чому імпортний коньяк і цукерки були вагомішими за гроші

Рублями питання теж вирішувалися, але були способи прискорити процес

Відома приказка "У Радянському Союзі не було корупції, а лише хабарництво" чудово відбиває життя в ті часи. Без "подарунка" в СРСР було важко вирішити свої питання: отримати "безкоштовну" квартиру або путівку до санаторію, придбати автомобіль чи просто отримати якісну послугу в лікарні.

Ось тільки зазвичай пропонували не гроші, а щось вагоміше, наприклад, коробку цукерок та імпортний коньяк. Із таким "пакетом" можна було вирішити майже будь-яке питання, повідомляє "Телеграф".

Як у СРСР давали хабарі

Гроші теж використовувалися, але продукти, особливо імпортні, вважалися більш ласим шматочком. Тому з таким хабарем було легше отримати бажане. Наприклад, влаштувати випускника школи до вищого навчального закладу.

І нехай кажуть, що освіта в СРСР була безкоштовною, але це далеко не так. У багатьох інститутах та університетах студентами ставали завдяки корупції. Першими вступали ті, хто мав "блат". Тобто, ставали студентами завдяки знайомству з людиною, яка має можливість віддати місце конкретному абітурієнту.

Далі вже на місця, що залишилися, претендували випускники шкіл, чиї батьки могли "заплатити" за вступ. Грошами, алкоголем (наприклад, пляшкою вірменського коньяку "Двін"), солодощами або натурпродуктом. Не дарма ж у селах була традиція забивати худобу на початку вступної компанії у вишах. Причому м’ясо і сало ректори брали так само, як і імпортний коньяк з цукерками.

Це лише один із прикладів. Насправді корупція була у багатьох сферах. Чого тільки варте надання медпослуг, де за хороший сервіс та якісну терапію доводилося щось покласти до кишені.

Чому хабарі часто давали продуктами

Цей аспект вказує на особливості життя в ті часи. Справа не в тому, що було мало грошей. Продуктів та необхідних товарів не вистачало. Дефіцит був нормою.

Цукерки та інші ласощі були своєрідною валютою у корупційних схемах, бо їх ще десь треба було дістати. Особливо цінувалися імпортні товари. По-перше, це було доказом статусу і перед знайомими таким продуктом можна похвалитися. По-друге, все вирішувала якість. Закордонні продукти частіше були смачнішими.

Але їх треба було постаратися знайти. Це сьогодні ми можемо замовити товар із будь-якої точки світу. У Радянському Союзі доводилося постаратися, щоб придбати щось не "совкове". Тому за товари, які не можна було знайти на напівпорожніх полицях радянських магазинів, могли розв'язувати будь-яку проблему.

Раніше "Телеграф" писав, навіщо у Радянському Союзі масово висаджували тополі. У ті часи це було дуже доцільно, хоча зараз дерева завдають багато незручностей.