Хутряні шапки у СРСР не знімали навіть у приміщенні: у чому секрет такої "традиції"

Хутряні шапки у СРСР були своєрідним маркером достатку, тому дістати їх намагались практично всі. А коли вже здобули цей елемент гардероба, то й знімали його хіба що вдома.

Не дарма на радянських фотографіях можна побачити людей, які у приміщенні сидять у шапках, але без верхнього одягу. Про це пише Ukr.Media.

Тож насправді радянські люди хизувались своїм соціальним та майновим станом. Раніше за шапками з норки та лисиці вишиковувались цілі черги. Хоча для модників були у більш дешеві варіанти з кролика і навіть штучного хутра.

Вони були настільки цінними, що мало хто наважувався залишати їх у гардеробах театрів чи кінотеатрів. Крім того, зазвичай там було попередження, що "гардеробники не несуть відповідальності за збереження речей".

Для радянської людини це було зайвою можливістю продемонструвати модну і дорогу річ на публіці. А якщо ще й доповнити шапку шубою, то людину прирівнювали до "лакшері" сегменту. Зауважимо, що носили такі елементи гардероба тоді як чоловіки, так і жінки.

Звісно, такі шапки часто ставали жертвами вуличних злодіїв. Щоб запобігти зриванню шапок у темних провулках, жінки пришивали до них гумки та одягали їх на підборіддя.

Крім того, зачіски під такими шапками були дуже скомпрометовані. Модні зачіски та локони стримувалися важким хутром і швидко втрачали об'єм. Волосся також дуже швидко бруднилося, тому зачіски без шапки виглядали не дуже свіжо.

Раніше "Телеграф" писав про топ-пʼять зачісок, які були модними у радянські часи, а зараз виглядають дивакуватими.