Уявні друзі дяді Федора, хамуватий Вінні Пух: вас здивує, що не так з мультиками СРСР

Гумор, який інколи і дорослі не розуміли

Радянські мультфільми, які бачила та полюбляла більшість людей, не такі вже і дитячі. Деякі з них мали нездорові наративи та могли нав’язувати дітям асоціальну поведінку.

"Телеграф" підготував підбірку відомих мультфільмів СРСР, які могли згубно впливати на дитячу психіку та викликають питання у дорослих.

Троє з Простоквашино

Цей мультфільм передивлялись сотні разів майже усі діти, навіть сучасні, але він точно показує, як не має бути. Адже спочатку глядачі стикаються з тим, що дитина, дядя Федір, сама їде у село, де починає самостійне життя з котом та собакою. При цьому його батьки спокійно відпочивають на курорті.

Якщо звернути увагу на діалоги дорослих, можна помітити, що більшість з них деструктивні. Стосунки батьків взагалі не навіюють любові та щастя, саме тому дядя Федір швидко приймає роль дорослого і заводить собі уявних друзів. Так, Матроскін та Шарік, за оцінкою дитячих психологів, це продукт уяви дитини, що шукала підтримки та розуміння.

Вінні Пух

Мова піде про радянську версію, яка у свої часи була популярна, але мала американського конкурента. Так, порівнюючи дії Вінні Пухів можна помітити, що "західний" ведмідь втілює дитину, що пізнає світ. Він добродушний, вихований, чемний, і навіть робить руханку зранку. А от його прототип, вже і не таких "дитячий", його інтонація та дії більш пихаті, безцеремонні та іноді агресивні. Підтвердженням цього слугує сценка, де американський Пух стукає у двері рукою, а радянський — ногою.

Цей мультфільм має сатиричний характер, який розуміють дорослі, а чи можуть діти зрозуміти цей гумор та зробити правильні висновки.

Їжак у тумані

Цей "витвір мистецтва" у радянські часи вважали шедевром, та і зараз існує така думка. Проте навіть сенс цього мультфільму важко знайти, адже їжак блукає у тумані, знаходить коня і нарешті потрапляє у пункт призначення. При цьому вікове обмеження "6 +". Певно мультиплікатори вважали, що він наштовхне дітей на філософські роздуми про буденність життя.

Раніше "Телеграф" писав, які продукти та товари у СРСР постійно були у дефіциті.