"На чужой вершок не разевай роток": як це красиво сказати українською (26 прислів’їв)

Українці ще в давнину придумали безліч гарних приказок, але багато з них забулися з часом

Українська мова неймовірно багата і багатогранна, але не кожному дано це відразу зрозуміти, — для цього потрібно докладати зусиль і заглиблюватися в витоки, щоб зрозуміти суть і не набратися кальки з російської.

Наприклад, майже кожен знає російське прислів’я "На чужой вершок не разевай роток". Але не кожен знає, що в українській мові є десятки висловлювань, які можуть красиво його замінити. "Телеграф" підібрав їх зі збірки "Українські приказки, прислів'я і таке інше" далекого 1864 року випуску.

Отже, ось стародавні українські приказки та прислів’я про своє та чуже (правопис збережено):

• Не сунь носа до чужого проса; В чуже просо не тич носа; Не сіяв проса, не тикай носа.
• На чужий коровай очей не поривай/рота не роззівляй.
• На чуже пшонце укріпцю не приставляй.
• Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти іі виклав.

• Не гостри зубів на чужеє.
• Чужий кожух не гріє.
• Чужим пивом весілля не одбудеш.
• Чужа яішня не вішня.
• Чужим добром не забагатієш; З чужого добра не розживесся; З чужого добра не строіть двор.
• В чужі кошарі овець не росплодиш.
• На чужому коні далеко не поідеш.
• Просеним конем не наробитися.
• Чужим волом не доробисся.
• Чуже добро — чужі й слези.
• Чужого не займай, а свого не покидай.

• Чуже переступи, та не займ.
• Не бери, где не положив, Не ходи, куди не просили.
• Не бери чужого — не бійсь нікого.
• Чуже святе — своє найпресвятіше; Чуже миле, своє наймиліше; Чуже красне, своє найкрасніше.
• Лучче своі воші бити, ніж чужі гроші лічити.
• Ліпшей своє малоє, неже чужоє великоє.
• Чуже добро ребром вилізе.
• Хто чуже бере, того Бог побьє.
• Затративши личко чужоє, ремінцем мусіш оддати.
• З чужого коня серед дороги злазь.
• В чужій церкві не паламарюй.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, як в українській мові можна красиво замінити запозичене слово "барбершоп".