"Утнути мелуна", "клепати правдою" і не тільки: що українці в давнину казали про брехунів

Українська мова надзвичайно давня і багата, але в сучасному світі не кожному під силу усвідомити, наскільки. Проте є багато прислів’їв, які існували на території сучасної України ще сотні років тому.

"Телеграф" обрав пару десятків прислів’їв і приказок про брехунів та брехню. Вони згадані у збірці "Українські приказки, прислів'я і таке інше", яка була випущена ще в далекому 1864 році.

Отож, як стародавні українці могли висловлюватися про брехунів (правопис збережено):

• Поклепав правдою.
• Нехай бреше — на душу легше.
• Бреше — не вперше.
• Які бойки! як з листу бере (добрий брехун)!
• Утнути мелуна (збрехать).

• Це брехенька — моя ненька.
• Брех стара на покуті!
• Він гори ворочає (язиком).
• Убрався в правду, як Татарин в зброю.
• Губи в него, як халява.
• Напустив туману.
• Потилиця глибока (брехливе).
• Кулі ллє (бреше, боіцця).
• От ти говориш — на вітер пускаєш.
• Оце то пустий вітер в полі!
• Собака бреше, а вітер несе.

• Бреше та й дивицця, хоч би очі заплющив.
• Бреше, аж не постережецця.
• Бреше, як собака на висівки.
• З брехні й кишки повились.
• Брехун на всі заставки.
• Бреше, як шовком шиє.

• Бреше, а за ним аж курицця.
• В живиі очі бреше.
• Як пес, своєю губою збрехав.
• Гав — та и зуби стяв.
• Уже він (уміє) з чорного біле зробити.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, як українською мовою можна красиво замінити запозичене слово "барбершоп".