"Мужчина" чи "молодий чоловік"? Український письменник пояснив, як звертатися до незнайомих людей

Говорити дівчина чи жінка не ввічливо

Багато українців із самого початку війни переходять на рідну мову. Втім, навіть при переході на українську у деяких можуть з промови "стирчати" русизми. Наприклад, багато хто досі не знає, як правильніше українською звертатися до незнайомців. Наприклад, у Радянському Союзі до таких зверталися "дівчина", "жінка, "чоловік", "молодий чоловік". Досі дуже часто таке можна почути у суспільному просторі, але це не правильно.

А про те, як правильно "Телеграфу" розповів письменник, перекладач та один із творців YouTube-каналу "Твоя підпільна гуманітарка" Остап Українець. Насамперед він зазначив, що на тему звернень на кшталт "дівчина" він би порекомендував почитати "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" Євгенії Кузнєцової. Там окремий розділ прямо присвячений цьому зверненню.

"Але, в першу чергу, це неввічливо. Я подібні звертання сприймаю як неґречність, бо йдеться про незнайому людину. І в принципі, одразу ідентифікувати незнайому людину та адресувати її певним особливим звертанням — дивно. Це трохи нагадує практику часів Табелю про ранги, коли треба було одразу дізнатися рівень чиновника, до якого ти звертаєшся, аби потрапити в соціальну роль. Боже збав переплутати "дєвушку" і "женщіну", — каже він і додає "Особисто я використовую звертання "пане/пані". Зокрема, до незнайомих людей, бо воно достатньо нейтральне. Ну, і це давно уже не про соціальний стан, це просто поважна формула. Але є слово "перепрошую", воно взагалі не містить ніякого адресування, ніякого опису людини, воно просто звертає на вас увагу, на мовця. І мені здається, що слово "перепрошую" або "перепрошую, пане" є більш універсальним. Воно не змушує вас думати, хто саме перед вами, і "паритися" над тим, попали ви в контекст цієї соціальної комунікації чи ні"

Він пояснив, що тут ми говоримо переважно про дуже конкретний тип взаємодії: звертання до повністю незнайомої людини, як правило, поза межами приватного простору. І це звертання місить лише потребу привернути увагу. Це все, що нам треба.

"Навіщо нам мати п'ять різних звертань, залежно від того, що це за людина? Якщо можемо мати одне звертання до цієї дуже конкретної та вузькопрофільної ситуації", — сказав Українець.

Більше про те, як позбутися впливу РФ і радянщини на уми пересічних українців, як перестати споживати російський контент, чи варто відмовитися від "приватизованої" Москвою кирилиці, ви можете прочитати у повній версії інтерв’ю Остапа Українця "Телеграфу" під назвою "Що приховує російський переклад та дубляж — розповів письменник Остап Українець"

Раніше ми писали про те, що відомий письменник назвав дві причини перейти на українську мову.