Поливали волосся пивом і робили хімзавивку: які зачіски були в моді в СРСР (фото)

На що тільки не йшли радянські жінки, щоб виглядати модно

У СРСР не тільки "крали" побутові прилади із Заходу, але саме звідти приходила мода на зачіски та одяг. Напевно, багато хто звертав увагу на старих фотографіях або в радянських фільмах на надмірно кучеряве волосся мама або бабусь, ну або на величезні начоси.

"Телеграф" розібрався, які зачіски були популярні за часів СРСР. Варто звернути увагу не лише на їхній зовнішній вигляд, а й на назву.

Зачіска "шестимісячний баран" або просто хімічна завивка

Хімічна завивка стала популярною у 1938 році, а винайшов цю зачіску американський інженер Арнольд Віллат. До цього локони крутили на латунні стрижні та нагрівали, щедро поливаючи розчином аміаку.

У СРСР мода доходила завжди пізніше, тому лише у 70-х роках і радянські модниці почали робити хімзавивання. Мода на хімію не згасала до середини 90-х.

В основному така зачіска була популярна серед провінційних дам середнього віку, але й чоловіки також іноді переймали такий стиль. Завивка була дуже зручною, адже не потрібно було займатися укладанням, а просто "встала, причесала та пішла".

Деякі радянські дівчата із самоіронією назвали цю зачіску "вибухом на макаронній фабриці". Не зайвим буде відзначити, що така зачіска сильно перепалювала і псувала волосся, але була модною.

"Бабетта"

Ця пишна зачіска набула популярності у 60-х роках після виходу фільму "Бабетта йде на війну" з Бриджит Бордо в головній ролі. Робилася вона в основному на довге волосся, яке укладали у валик ззаду і частково на маківці. А щоб пучок виходив пишніше, то модниці використовували шиньйони (накладне волосся на шпильці).

Робили такі зачіски для будь-якого випадку: для театру, побачення, роботи та навчання. Замість лаку для фіксації радянські жінки користувалися цукровим сиропом чи пивом.

"Високий боб" та "Паж"

Після виходу "Кавказької полонянки" 1967 року в моду увійшла зачіска "боб". Вона була популярна серед спортсменок та студенток. Пряме гладке волосся не вимагало тривалого процесу укладання, тому, на відміну від "бабетти", ця зачіска дозволяла дівчатам вільно рухатися, носити будь-які головні убори та не переживати, що "вежа" на голові звалиться.

Сюди ж можна віднести ще й моду на довге волосся, що струмує, або зачіску "паж". Це укладання стала популярним у 70-ті роки та носили його як чоловіки, так і дівчата. Особливістю стрижки був щільний і густий чубчик, який добре обрамляв обличчя, в результаті волосся виглядало як "шапочка". Але був один серйозний недолік — зачіска "паж" як у французької співачки Мірей Матьє, була доступна тільки власницям хорошого густого волосся.

Чубчик

Ближче до 80-х радянські жінки почали копіювати стиль американських актрис та зачіску "аврора". Однак вона виглядала безглуздо через величезний об’єм і косий гладкий чубчик. На голові утворювалася величезна гребінцева форма, яка була далека від природної краси.

У середині 90-х вважалося, що чубчики мають бути пишними та високими. Для цього робилося начісування, а потім у справу йшов лак для волосся у величезних кількостях. Розчесати такий чубок було неможливо, тому доводилося щоразу мити голову.

Чубчик укладали або попереду, або набік. Вітер і дощ були не страшні таким зачіскам, вони трималися намертво.

Гарсон

Ця стрижка була популярна в СРСР у 60-70-х роках після фільму "Зимова Вишня". Принцип полягав у тому, що волосся має бути обстрижене якомога коротше. У результаті ніякої жіночності в образі та всі дівчата стали схожими на хлопчиків.

Хоча після виходу кінострічки головна героїня заявила, що це не була модна зачіска, а її просто невдало постригли перед зйомками.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що в СРСР забороняли танці, але не всі, а лише деякі види. Радянська влада вважала, що вони погано впливають на дітей.