Загадка втраченої цивілізації: чому зникла легендарна Спарта

Злет і падіння непереможної держави

Історія про 300 спартанців, які билися з перським царем Ксерксом при Фермопілах і загинули за свободу Греції, відома багатьом. Звичайно, там було не 300, а значно більше спартанців, і вони зайняли дуже вигідну позицію, але все ж таки їх подвиг вражає.

Військова держава

У ті часи Спарта була наймогутнішою державою Стародавньої Греції, а її територія нагадувала величезний військовий табір, інформує fishki.net. Країною правили військові, і всі громадянські права мали лише люди, пов'язані з військовою службою. Їх забезпечували тисячі безправних рабів-ілотів.

Спартанський устрій

Свого розквіту Спарта досягла в V столітті до н.е., коли майже повністю закрила кордони і спростила життя своїх громадян. Вожді вирішили, що розкіш робить людей слабкими і витонченими, з яких виходять нікудишні воїни. Тому вони заборонили всі надмірності, всі дорогі речі і навіть прикраси. Існує навіть легенда про страту юнака, який прикрасив одяг кольоровою стрічкою. Разом з закриттям кордонів спартанці заборонили іноземцям торгувати на своїй території, за винятком закупівлі зброї та обладунків. Замість грошей спартанці використовували оболи — довгі залізні прутки. Їх не можна було вкрасти, та ними важко було дати хабар.

Суворе життя

Більшу частину часу чоловіки займалися військовими вправами і спортом. Театр, література (за винятком трактатів з військової справи), гра на флейті — все це було заборонено. Спартанці зневажали обжерливість і їли чорну юшку — зварене в крові м'ясо з сіллю і оцтом. Кажуть, що під час штурму Фермопил Ксеркс захотів спробувати це варево, про яке так багато чув. Він з'їв одну ложку і сказав: "Тепер я розумію, чому вони так спокійно ставляться до смерті. Краще померти, ніж все життя харчуватися цією огидною жижею".

Спартанська мова

Спартанці говорили коротко і лише по справі. Вони не могли терпіти довгих промов і вигадливих оборотів. Коли воєначальнику Педарету сказали, що попереду величезна перська армія, він відповів: "Тим більше ми вб'ємо".

Виховання спартанців

У Спарте існувала жорстка селекція: при народженні кожної дитини уважно оглядали, і якщо знаходили фізичні недоліки — скидали зі скелі. Хлопчиків забирали у матерів з семирічного віку і віддавали у військові табори. Уже до 14-15 років спартанець був досвідченим воїном, який міг вистояти в будь-якій битві.

Спартанська армія

Спартанці також уважно ставилися до продовження роду — чоловік був зобов'язаний одружитися і завести дітей. Холостяків у тому суспільстві не було.

Все це привело Спарту до лідерства в Пелопоннеському союзі. Більшість греків підтримували спартанців і у війнах з Афінами, і в битвах з персами. Тоді авторитет Спарти був непохитний. І все завдяки її воїнам — вони завжди йшли в перших рядах будь-якого війська і тримали удар. Програти і померти для них означало майже одне й те саме, так що в полон вони не здавались. Тому перемог у них було багато, але й смертність у їхніх рядах була величезна.

Занепад Спартанської держави

Саме через це в Спарте ставало все менше й менше громадян. Людей стало не вистачати, що призвело до повстань ілотів, яких просто не було кому належно контролювати. Це ще більше послабило державу.

Коли спартанські жінки отримали деяку свободу, вони почали відмовлятися від постійного народження дітей, а якщо їх чоловік гинув, вже не виходили заміж. Залізна хватка ослабла, і в країну хлинув потік розкішних коштовностей, вина та грошей. Тепер люди не хотіли воювати і катувати себе тренуваннями – їм хотілося пити, гуляти і веселитися. Все пішло шкереберть.

Крах Спарти

Коли Грецію прийшли захоплювати римляни, вони без особливих зусиль взяли колись могутню і войовничу Спарту – воювати там вже було не з ким. Від могутньої держави залишилися лише легенди про незламних воїнів, царя Леоніда і битву при Фермопілах.

Спарта – унікальне явище в історії Стародавньої Греції. Її суспільство, цілком орієнтоване на війну, досягло вражаючих військових успіхів, але водночас заклало в собі зерна власного занепаду. Закритість, жорстокість, зневага до інтелектуального розвитку призвели до демографічної кризи та втрати колишньої могутності. Історія Спарти – це урок того, що справжня сила держави полягає не тільки в її військовому потенціалі, а й у гармонійному розвитку всіх сфер життя.

Також "Телеграф" писав про те, як довго жив воїн у Середньовіччі. Окрім цього, вас може зацікавити, чому главу католицької церкви називають "батьком".