"Мінутка", чебуречні та пельменні: як виглядав радянський "фастфуд" і що він пропонував (фото)

Читать на русском
Автор

Розмаїттям асортименту громадського харчування СРСР не балував

У сучасних країнах світу, зокрема й Україні, громадян уже давно не турбує проблема швидкого перекусу на вулиці. Адже фастфуд закладів у кожному місті зараз така різноманітність і велика кількість, що проблема може виникнути лише з вибором, наприклад, смакоти родом із якої країни сьогодні з’їсти б. Загалом, маючи навіть пару десятків гривень у кишені, голодним зараз залишитися складно. Чого не можна сказати про улюблений росіянами СРСР.

"Телеграф" розповідає про те, як виглядав радянський "фастфуд". Так, наприклад, білоруський блогер Максим Мирович описує його як "убогий". Справа в тому, що в звичному розумінні людини з розвиненої країни фастфуду в СРСР не існувало як такого. Під поняття швидкого перекусу підпадали пиріжки з прилавка або знамениті "пляшка кефіру і пів батона".

Чебуречні

Для багатьох у той час (через відсутність гідних закладів) був "фастфудом" номер один. Втім, уже зараз під час обідньої перерви чи дорогою на роботу мало б хто звернув на таке увагу. Як описує Миронович ці заклади, якість їжі там була стабільно низька.

"М’яса в пиріжках було небагато і воно було жилистим, самі пиріжки часто бували вчорашніми, що легко вгадувалося по встиглому зачерствіти тісту, яке просто трохи розігріли зовні. Ну а совкові чебуреки через постійну економію тижнями смажили в тому самому маслі – що робило їх не просто несмачною, а й токсичною їжею", — пише він.

А скуштувати цю страву можна було у закладі, який мав такий вигляд:

Інтер’єр у всіх радянських чебуречних був приблизно однаковим: у приміщенні знаходилися лише високі столи без стільців, за якими відвідувачі могли швидко перекусити один-два чебуреки і далі вирушити у своїх справах.

Кафе та їдальні

Нормальних кафе у сучасному уявленні у СРСР не було – вся система громадського харчування належала державі, конкуренція була відсутня, і тому якість харчування й у цілому сервісу було стабільно низьким.

"Продукти розкрадалися, їжа була несмачною, обслуговування було хамським", – зазначив блогер.

Мирович додав, що в Союзі для охочих "перекусити по-швидкому" їдальні пропонували варіанти на кшталт пиріжків із чаєм чи склянки сметани. У деяких їдальнях існували окремі бари/кафе з холодними закусками, пиріжками та чаєм.

Кафе "мінутка"

Це були однотипні збірно-щитові кафе швидкого харчування, які у вигляді експерименту відкрилися у великих містах СРСР у перебудовні роки кінця 1980-х. Часто вони розташовувалися у парках і мали характерний зовнішній вигляд із двома крилами, між якими розташовувався невеликий внутрішній дворик, де влітку для відвідувачів ставили столи на вулиці під парасольками, а також скляну призму на даху.

Втім, в асортименті закладів були ті самі чебуреки, пиріжки, смажені пончики.

Пивні

Не зовсім фастфуд, але вже, якщо в сучасному світі купуючи швидкий перекус охочі можуть без проблем там же купити собі і цей напій, то і про радянські "бари" варто розповісти.

У так званих пивних можна було купити розливного пива і якусь нехитру закуску до нього, на кшталт просоленого підліщика.

"Совкові пивнухи були справжнім днищем — заляпані липкі столи (найчастіше стоячі), бруд, моторошний люмпенізований контингент — який у пиво нерідко крадькома хлюпав горілку і синявив отриманий коктейль, називаючи його "йоршом". Дно подібних закладів було помітне навіть за відсутності посуду – радянські алкаші нерідко крали/розбивали пивні кружки, і тому пиво відпускалося там у власну тару, на кшталт півлітрових банок, які використовувалися замість склянок", – зазначав блогер.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, які напої в СРСР пропонували замість кави.