Не мали будинку, взуття та одягу: ці українські прізвища давали справжнім біднякам

Їхня потреба настільки була очевидна, що таке прізвище їм і дали

Кожне українське прізвище може багато розповісти про людину, описати якісь відмінні риси її предків, їхнє становище у суспільстві чи характер. Так, деякі прізвища в давнину могли дати тільки дуже мудрим і шановним людям, тоді як інші давали людям, які мали труднощі навіть із житлом та одягом.

"Телеграф" зібрав частину таких прізвищ за інформацією товариства "Краєзнавець" імені Василя Івановича Маслова у місті Прилуки.

Босій, Босак, Босенко – носії цього прізвища колись не мали навіть взуття.

Бурлака — безпритульний, безземельний, безрідний, вічний наймит.

Гета, Гетало, Гетенко – так колись говорили про стареньку і замучену працею конячку. Також так могли називати і бідняка, у якого вона жила.

Голик, Голиш, Голяк – це прізвище могли дати людині, яка була настільки бідною, що в неї іноді навіть не було чим прикрити тіло.

Дерновий – той, хто отримав це прізвище, міг бути дуже бідним і жити у землянці, вкритій дерном.

Калюжний — таке прізвище міг отримати той, у дворі якого утворилася калюжа, яка всім набридла.

Капара — це прізвище з’явилося від слова "капарити", тобто жити убого, у злиднях.

Кубрак, Кубраков – так говорили про бідолаху та бідняка, якому не таланило по життю.

Нетяга — означає бурлака бездомний. Так у давнину називали козацьку голоту.

Нечволод — напевно, це прізвище отримала колись людина благородна, але збідніла, незаможна, яка не володіла ніяким майном.

Нужденко – від слова нужда.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про непристойні українські прізвища, які вганяють у фарбу.