Росли без батька: які прізвища українці давали позашлюбним дітям

Наші пращури мали суворі традиції та канони

Українці, як і більшість народів світу, отримують прізвища при народженні. Традиційно, це родове імʼя від батька, проте не всі наші пращури були народжені у шлюби.

Які прізвища отримували незаконно народженні діти та безбатченки, розбирався "Телеграф". Суворі звичаї минулого накладали свій відбиток, адже у будь-якому разі малюк мав успадкувати чиєсь родове імʼя.

Першим варіантом для такої дитини було прізвище та по батькові, яке утворювали від імені хрещеного батька, а імʼя давали за церковним календарем: відповідно до святого, чиє свято відзначалося у день хрестин. Це давало можливість нашим предкам одразу зрозуміти, що дитина позашлюбна, адже однакове прізвище та по батькові з імʼям хрещеного.

Другий варіант, який менше впадав в око, — батько матері погоджувався дати своє родове імʼя незаконно народженому онуку. Проте пізніше, за згодою з біологічним батьком, дитина могла взяти його прізвище.

Третій варіант — новонародженим давали прізвище Покривтюк, а з часом воно може було змінитися на Кривтюк або Кривдюк.

Четвертим варіантом були матроніми — прізвища, утворені від імені матері. До прикладу, Мотренко, Настенко, Химчук, Кулинич, Олянчин, Гануляк, Катеринюк, Катеринич, Катренко, Калинюк, Калинець, Фесенко, Фещенко, Маріччак, Марусяк, Маруняк, Маріяш, Марунчак, Маланюк, Маланчук, Паращук, Фещин.

Та був ще пʼятий варіант — дати дитині спрощене родове імʼя рідного батька. Так від Вертинського утворився Четвертинський, а Литовський став Калитовським.

Раніше "Телеграф" писав про носіїв найрідкісніших українських прізвищ. Їх представники мають менш як 50 носіїв по всій Україні.