Ваше прізвище могло піти від матері, а не від батька: перевірте своє у списку

Жінок в українському суспільстві завжди шанували

Усталено традиціями, що прізвище, яке є родовим імʼям, зазвичай, приходить від батька. Жінка при одруженні переходить у сімʼю чоловіка, беручи його прізвище.

Проте серед українських прізвищ є й такі, які пішли від жінки. Називаються вони матронімами, на противагу чоловічим — партонімам. Про це пише мовознавець Павло Чучка у своїй монографії.

Одна з головних причин, чому від матері могло утворитись родове імʼя та передаватись дітям — раннє овдовіння. Тоді жінка ставала главою сімʼї. Звідси й виникли добре знайомі прізвища Вдовиченко та Удовиченко.

Серед причин виникнення матронімів мовознавець виділяє також наступні:

• Дитина росла при матері без батька (батько виїхав чи помер). У середні віки ім'я по матері давалося безбатченкам (байстрам та сиротам). У літописах згадується, наприклад, Василько Маричинич — син Мариці Володимирівни.
• Позашлюбність дитини. До прикладу, в Іпатіївському літописі є згадка про Олега Настасича — позашлюбного сина князя Ярослава Галицького та його коханки Настасі Чагрівни.
• мати займала вищу позицію у суспільстві, перевершує батька в чомусь (наприклад у професії чи характером).
• батько є приймаком. Якщо наречена "мала свій ґрунт", і чоловік "замешкав у її хаті", він бере її прізвище чи іменується гінеконімом.

Творяться матроніми здебільшого суфіксами:

• від імен жінок (найчастіше матерів: Оленич, Олененко, Оленюк (син Олени), Іван Лещин (Леська), Кащин (Каська < Катерина), Філина (від Теофілія), Нусік (Богдануся < Богдана);
• від імен сестер: Февронина (Февронія — ім'я сестри).
• від імен дружин (гінеконіми): беруть дошлюбні прізвища дружин (Бабій, Кшива, Шпак) чи змінюють їх: Широкий (Широка).
• від прізвиськ жінок (зокрема, професійних): Солдаткін (син Солдатки), Купчихін (син Купчихи), Бабин, Бабіч (син Баби), Машкін, Євдохин, Уралочка (прізвисько матері);
• від прізвищ жінок (зокрема, дошлюбних): Токар, Могильницька;
• від андронімів матері, (пра)бабусі голови сім'ї: Вусишин (Вусиха — андронім матері), Дроздишині (Дроздиха < Дрозд — прізвище чоловіка); Вовчишині (Вовчиха < Вовк — прізвисько чоловіка), Дічишині (Дічиха = Дячиха < Дяк — прізвисько чоловіка), чоловіка прозвали Василиха за прізвиськом його матері Василихи; Антонишині, Василишині, Васильчишині, Гнатишині, Грицишині, Демчишині, Єлашишині (<Єлашиха <Єлаш <Єлисей), Івасишині, Йосипишині, Кирилишині, Максимишині, Марчишині, Матвіїшині, Микольчишині, Мирончишині, Михайлюччині, Петришині, Пилипчишині, Прокопишині, Процяччині, Стасишині, Тарасишині, Штефанишині, Урбанишині, Федишині, Федоришині, Хомишині, Юрчишині, Якимишині, Ярмолишині.
• для іменування синів з суфіксом -ин : Павлишин, Павлишинець (син Павлихи), Директорчин (Директорка — прізвисько матері), Катеринчин (Катеринка < Катерина — ім'я матері), Кащин (Каська < Катерина — ім'я матері);
• для доньок — суфікси -ичк, -ечк, -ачк, -очк, -ус: Котичка (Кіт — дошлюбне прізвище матері), Янечка (Яна < Іванна — ім'я матері), Горпинячка (Горпина — ім'я матері), Поштарочка (Поштарка — прізвисько матері), Катеруся (Катерина — ім'я матері).

Раніше "Телеграф" писав про українські родові імена, які давали шановним, коханим та добрим людям.