Чому паркан з ромбиками був гордістю СРСР, а його творець втік до США

Спадщиною Рахмана досі огороджують безліч об'єктів по всій території колишнього Радянського Союзу

Паркан з ромбиками був одним з найвідоміших винаходів в СРСР, про який мало говорять і ще менше знають. Але звідки він пішов та чому популярний досі?

"Телеграф" спільно із виданням "Главред" розібрався, чому в Радянському Союзі будували саме такі споруди. "ПО-2" (технічна назва паркану) зазвичай обгороджували військові частини, заводи або залізничні колії.

Творцем цього бетонного паркану був архітектор Борис Рахман. Він поїхав у США при першій нагоді в 1981 році.

Спочатку паркан з ромбиками розроблявся для забезпечення безпеки і охорони важливих об'єктів, але масову популярність він отримав тільки в 1980-х роках.

"Популярність суцільних бетонних огорож надзвичайно зросла у 1980-х роках, і деякі міські чиновники вирішили використовувати їх як декоративні елементи, щоб приховати непривабливі місця. Яка жалість!",- зізнався архітектор Борис Рахман в одному з інтерв'ю.

Чому саме ромбики?

Такий дизайн архітектор придумав не спроста. Річ у тому, що він повинен був виконувати певні завдання:

• забезпечити додаткову стійкість конструкції
• за допомогою ромбів забезпечувався шумоізоляційний бар'єр;
• завдяки ромбам паркан самоочищався від опадів.

Паркани популярні й досі

У Росії донині створюють Бетонні паркани з ромбами, але в деяких містах їх заборонили, що потішило архітектора, але спадщиною Рахмана досі огороджують безліч об'єктів по всій території колишнього Радянського Союзу.

Дітище архітектора багато хто вважає гордістю і одним з наймасштабніших проєктів часів СРСР, але не він. Рахман зізнається, що не розуміє, чому цим парканом обгородили всю країну рад.

Раніше "Телеграф" писав, навіщо в радянських квартирах робили антресолі.