Ваші предки відрізнялись міцним здоровʼям: які прізвища давали українцям, які майже не хворіли (перелік)

Визначали не тільки за зовнішніми ознаками

На появу певної групи українських прізвищ мала вплив така ознака як здоровʼя людини. Визначали його за зовнішніми характеристиками особи, які впадали в око, або по тому, як часто хворіла людина.

Про такі прізвища пише Оксана Чорноус у своїй роботі "Класифікація українських прізвищ, утворених від назв на позначення осіб за ознаками зовнішності". Вона зазначає, що, зважаючи на те, що стан здоров’я вважається динамічним процесом, наші предки могли використати таку мотиваційну ознаку тоді, коли показники мали виражений зовнішній прояв, були помітними.

Ба більше, до уваги брали й динамічність ознак здоровʼя чи хворобливості, наприклад, якщо людина мала хронічні захворювання або, навпаки, вирізнялася на тлі інших міцним здоров’ям.

На міцне здоровʼя наших пращурів вказували наступні прізвища:

• Бузланов — утворене від слова "бузлан", яке означає велику та здорову людину;
• Дебелий — дебелої або міцної будови тіла, а також повний, здоровий;
• Дужий (Дуженко) — дужий фізично здоровий, не хворий;
• Здоровий (Здоров, Здоровець, Здоровик, Здоровій, Здоровко, Здоровцов) — здоровий або той, який має добре здоров’я;
• Кріпкий — міцний за статурою та здоровий, сильний;
• Моцак — утворений від слова "моцний", яким позначали сильних та витривалих людей.

А от на хворобливий стан людини вказували такі прізвища:

• Болілий — хворий, нездоровий, хворобливий;
• Марний — худий, хворий на вигляд;
• Недужий (Недужко) — недужий, хворий, безсилий;
• Слабий — слабий фізично або за здоровʼям.

Раніше "Телеграф" писав про прізвища, які вказують на те, що ваші пращури мали видатні фізичні здібності.